ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

позиково-ощадні асоціації (Сполучені Штати);

кредитні кооперативи (союзи, асоціації) і інші.

3. Страхові компанії, для яких характерна специфічна форма залучення коштів продаж страхових полісів. Отримані прибутки вони вкладають передусім в облігації і акції інших компаній, державні цінні папери.

4. Пенсійні фонди, які розрізнюються по організації, управлінню і структурі активів. Так, є застраховані пенсійні фонди, (керовані страховими компаніями) і незастраховані (керовані підприємствами або по їх довіреності банками), фундировані (їх кошти інвестовані в цінні папери) і нефундировані (пенсії виплачуються з поточних надходжень і прибутків) і багато хто інші.

5. Інвестиційні компанії, що розміщують серед дрібних держателів свої зобов'язання (акції) і використовуючі вилучені кошти для купівлі цінних паперів народного господарства. Дрібні інвестори охоче купують зобов'язання інвестиційних компаній, оскільки через значну диверсифікацію (вкладення коштів в різні підприємства) досягається відоме розосередження активів, знижується небезпека втрати заощаджень через банкрутства фірм, в чиї акції вкладений капітал.

1.Таким чином, кредитна система складається, по-перше, з банківської системи, що має звичайно два рівні:

2.центральний банк;

комерційні банки.

1.Але іноді банківська система буває і трехуровневий (наприклад, в США):

2.Казначейство;

3.12 окружних федеральні резервних банків;

5000 банків-членів.

І, по-друге, з кредитно-фінансових інститутів, що займають третій і четвертий її поверхи.

Многоуровневость і складність взаємозв'язків всередині даної структури створює можливості для її широкого використання, дозволяє своєчасно вводити в дію великий набір різних кредитногрошовий важелів регулювання, впливати на економічний механізм як на систему. З чого слідує комплексний характер кредитної політики.

Після проголошення Україною незалежності однієї з найважливіших проблем, яка вимагала негайного рішення, було створення ефективної кредитної системи і забезпечення чіткої дії усього фінансово-економічного механізму. Роль окремої ланки в кредитній системі нерівнозначна, її головною ланкою є банківська (традиційно займає перше місце за розмірами своїх ресурсів). Тому першим кроком до вирішення цієї проблеми було створення нової мережі установ банківської системи. На кінець 1994 року в Україні нараховувалася вже 2469 банківських установ. Вони акумулювали тимчасово вільні кошти і накопичення, надавали кредити, здійснювали грошові розрахунки, випускали в обіг гроші, цінні папери і тому подібне. Розвивали як пасивні операції банків (залучення коштів), так і активні (розміщення грошових ресурсів банку, надання позик, купівля цінних паперів і інш.).

Національна банківська система України представлена двома рівнями банків:

Національний банк України, 23 регіональних обласних управління якого розміщені на території держави;

Національний банк України разом з Кримським республіканським управлінням і банківськими установами всіх рівнів утворює єдину організаційну кредитну систему, яка засновується на національній грошовій одиниці і виконує функції резервної системи.