ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ
Форми безготівкових розрахунків
Оскільки всі підприємства і організації повинні обов’язково зберігати свої грошові кошти на рахунках в банках, то на практиці їх взаємовідносин повинні використовуватися певні форми платіжних документів. Вони заповнюються підприємством і служать для банку розпорядженням по списанню чи зарахуванню грошових засобів на рахунок підприємства.
Всі платіжні документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і мати в обов’язковому порядку наступні реквізити:
найменування розрахункового документа;
номер, дата, місяць і рік виписки;
найменування та номери банків платника і одержувача коштів;
номери рахунків платника і одержувача коштів (в банку);
найменування платника і одержувача;
призначення платежу (крім чеків);
сума платежу цифрами та прописом;
на першому примірнику розрахункового документа повинні бути підписи керівника підприємства, головного бухгалтера, відбиток печатки.
Відповідно до існуючої в нашій країні практики встановлені такі форми безготівкових розрахунків: платіжними вимогами, платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами, чеками, векселями.
Використання тієї чи іншої форми платіжних документів не залежить від банку, а визначається договором між платником і одержувачем коштів.
При виборі тієї чи іншої форми розрахунків підприємства повинні враховувати багато факторів: місце знаходження платника та покупця, швидкість обігу грошових коштів, можливість взаємного контролю, джерела коштів для платежу, гарантію сплати і т. д.
Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми грошей через банк. Механізм розрахунку платіжними вимогами показаний на рисунку 2.4.
Платіжне доручення – це документ, який містить наказ платника банку про списання з його рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача (рис. 2.5)
1
Рис. 2.5. Схема розрахунків платіжними дорученнями
Платіжні доручення зручні при авансовій оплаті за товари, при виконанні платежів до бюджету тощо.
Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який об’єднує платіжну вимогу і платіжне доручення. Частину документу “платіжна вимога” заповнює одержувач, а другу частину – “доручення” – заповнює платник при згоді на оплату.
На рисунку 2.6 поетапно відображено процес розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.