Охарактеризувати структуру фінансових ресурсів та напрямки їх використання

Амортизаційні відрахування

30,8

16,8

12,4

21,3

22,7

14,9

Найвищу питому вагу в структурі джерел фінансових ре­сурсів держави мав прибуток – його частка в фінансових ресурсах значно коливається: якщо в 1991 році вона станови­ла 39,1%, то в 2004 році – лише 22,4%. Це по­в’язано насамперед зростанням собівартості продукції, робіт і послуг.

Прямі й непрямі податки з населення посідають друге за величиною місце в джерелах фінансових ресурсів – в 1991 р. їхня частка становила 9,5%, а починаючи з 1992 року неухильно збільшувалася і в 2004 р. вона становила 24,5%.

Значну питому вагу у фінансових ресурсах становлять відрахування на соціальні потреби. Це найменш динамічне джерело фінансових ресурсів. У 1991 р. вони становили 15,3%, а її 2004 р. – 18,1%.

Щодо структури джерел фінансових ресурсів амортизацій­них відрахувань, тобто ресурсів простого відтворення основ­них фондів, то в 1991 р. їхня частка становила 5,3%, а в 2004 р. вона збільшилась до 18,8%. Це позитивна тенденція, яка впливатиме на технічний рівень виробничо­го потенціалу.

Частка інших доходів господарюючих суб’єктів та бюдже­ту значно коливається. Останніми роками вона дещо стабілізу­валася. У 2001 і 2004 рр. вона становила відповідно 21,3% і 14,9%.

Зі структурою джерел фінансових ресурсів тісно пов’язана й структура їх використання. Без розгляду структури викорис­тання фінансових ресурсів не можна одержати повного уявлен­ня про їхній зміст і склад. Звичайно, використання фінансових ресурсів здійснюється відповідно до потреб даного етапу розвит­ку економіки, фінансової політики держави та з урахуванням інших факторів як внутрішніх, так і зовнішніх. Однак є загаль­ні закономірності, обов’язкове дотримання яких – вимога системи управління економікою.

Різні напрямки використання фінансових ресурсів у кін­цевому підсумку можна поділити на три групи:

1.Поповнення фонду відшкодування. До нього належать ви­трати на капітальний ремонт, дотації збитковим державним підприємствам та галузям господарства тощо.

2.Витрати, пов’язані з формуванням фонду спожи­вання. Це витрати на соціальні гарантії населення, на соціаль­но-культурні заходи бюджетних установ та господарських структур, на науку, оборону, управління тощо.

3.Витрати на формування фонду нагромадження. Це витрати на капітальні вкладення, придбання обладнання й інвентаря бюджетними установами, витрати на зовнішньо­економічну діяльність та створення резервних фондів.

Розгляд фінансових ресурсів щодо джерел створення у тіс­ному зв’язку з напрямами використання має важливе значен­ня для правильного визначення межі їх функціонування. В економічній літературі зустрічаються різні визначення межі фінансових ресурсів. Тим часом не всі грошові засоби є фі­нансовими ресурсами.