Оцінювання ефективності інвестицій

ГНр —середньорічні грошові надходження.

Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю ба­зуються на обчисленні балансової і чистої (РІб; Річ) рентабельно­сті інвестицій.

У першому випадку ми маємо відношення середньорічного до­ходу компанії за бухгалтерським звітом до обсягу інвестицій; у другому — чисту рентабельність, тобто дохід зменшується на су­му податкових і відсоткових платежів:

1)

2)

де PI — балансова рентабельність інвестицій;

РД — середньорічний дохід компанії (прибуток);

ІК — сума інвестованих коштів;

Ріс, — чиста рентабельність інвестицій;

Ял —податкові та відсоткові платежі.

Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю част­ково використовувались у нас, але рентабельність обчислюва­лась тільки балансова, за прибутком або приростом прибутку, що надходить як результат від інвестицій. Податок на інвести­ції був відсутній.

Взагалі діюча в Україні та інших країнах СНД з 1988 p. Мето­дика визначення ефективності капітальних вкладень не може ви­користовуватися не тільки приватними інвесторами, але й держа­вним сектором, який втратив фактичну монополію на інвестиції.

Принцип наведених витрат, який використовується у методи­ці, базується на застосуванні нормативних коефіцієнтів економі­чної ефективності, які мають усереднений характер, не враховують підприємницький ризик та обмежуються або усередненим роком, або строком окупності. Строк окупності нормується 5—6 роками. Інвестора ж, природно, цікавить увесь строк експлуатації об'єкта.Крім того, показники порівняльної економічної ефективності не враховують фактор часу при оцінці поточних витрат і прибут­ку по роках реалізації проекту. Встановлені на п'ятиріччя галузе­ві нормативні коефіцієнти економічної ефективності коливають­ся від 0,05 у транспортному будівництві до 0,25 у матеріально-технічному забезпеченні, харчовій, легкій та інших галузях про­мисловості. Ці коефіцієнти являють собою норму прибутку на капітал. Вони мають заданий (нормативний) характер, тому важ­ко зрозуміти, чому вони були встановлені на різних рівнях. Який поважаючий себе інвестор направить свій капітал у галузі з більш низькою нормою прибутку?

Діюча методика дозволяє обґрунтовувати ефективність будь-якої інвестиційної програми шляхом вільного вибору аналогу для порівняння, використання усередненого коефіцієнта економічної ефективності у народному господарстві чи промисловості.

Розробка та реалізація інвестиційного проекту, особливо ви­робничого, проходить тривалий шлях від ідеї до будівництва та експлуатації об'єкта. Цей період, як правило, називається життє­вим циклом інвестиційного проекту, що охоплює три фази:

1. Передінвестиційні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення (передінвестиційна фаза). До цієї фази належать: визначення інвестиційних можливостей; аналіз альте­рнативних варіантів та остаточний вибір проекту; попереднє техніко-економічне обґрунтування; розробка техніко-економічного обґрунтування; дослідницьке забезпечення проекту.

2. Інвестиційна фаза: проведення узгоджень; укладання контрактів; розробка проектно-кошторисної документації; будівниц­тво, реконструкція або переоснащення; забезпечення керівника проекту; витрати на авторський нагляд і контроль; підготовка експлуатаційних кадрів; пусконалагоджувальні роботи.