Поняття та зміст фінансових правовідносин

У складі поточних видатків вирізняються видат­ки бюджету, зумовлені зростанням мережі переліче­них вище об'єктів із зазначенням усіх чинників, що вплинули на обсяг видатків. Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, як-от: фінансування ка­пітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.Податкова політика — це діяльність орга­нів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів  (обов'язкових платежів; далі — податків), яка реалізується через визначення платників податків та інших обов'язкових платежів, об'єктів оподат­кування і ставок податків; видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів; основних принципів надання пільг та звільнення від оподаткування. По­даткова політика є основним напрямком здійснення фінансової політики держави.

Загальні засади податкової політики викладено в "Основних положеннях податкової політики в Ук­раїні", затверджених постановою Верховної Ради України від 4 грудня 1996 р. Згідно з "Основними положеннями..." система оподаткування в Україні має будуватися на засадах:

• стимулювання підприємницької виробничої ді­яльності та інвестиційної активності — введен­ня пільг щодо оподаткування прибутку (дохо­ду), спрямованого на розвиток виробництва;

•   обов'язковості — впровадження норм щодо сплати податків, визначених на підставі досто­вірних даних про об'єкти оподаткування за звіт­ний період, і встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

• рівнозначності й пропорційності — справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рів­них податків на рівні прибутки і пропорційно більших податків на більші доходи; "

• рівності, недопущення будь-яких проявів подат­кової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридич­них і фізичних осіб, включно з нерезидентами) у визначенні обов'язків щодо сплати податків;

• соціальної справедливості — забезпечення соціа­льної підтримки малозабезпечених верств населення через запровадження економічно обгрун­тованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і « прогресивного оподаткування громадян, які от­римують високі та надвисокі доходи;

• стабільності — забезпечення незмінності подат­ків та їх ставок, а також податкових пільг про­тягом бюджетного року;

•  економічної  обгрунтованості  —  встановлення податків на підставі показників розвитку націо­нальної економіки та фінансових можливостей, І-    з огляду на необхідність досягнення збалансова-;   ності витрат бюджету з його доходами; рівномірності сплати — встановлення строків податків із метою забезпечення своєчасного над­ходження коштів до бюджету для фінансування видатків;

• компетенції — встановлення і скасування подат­ків, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до чинного законодавства про оподат­кування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами;

, г • єдиного підходу до розроблення податкових за-г конів з обов'язковим визначенням платника по­датку, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку, податкового періоду, ставок податку, строків і порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

• доступності податкового законодавства для платників податків.

Стабільні, загальновідомі та єдині для всіх прин­ципи податкової політики забезпечують нормальні умови господарювання і поступовий розвиток ринко­вих відносин.

Платниками податків є юридичні-та фізич­ні особи, на яких згідно з законами України покладе­но обов'язок сплачувати податки.

Облік платників податків здійснюється держав­ними податковими адміністраціями та іншими дер­жавними органами відповідно до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкри­вають рахунки платникам податків лише за умови пред'явлення ними документа, що потверджує взят­тя їх на облік, і в триденний термін повідомляють про це державну податкову адміністрацію.