Сутність фінансового ринку

2000 р. можна вважати початком третього етапу в розвитку кредитно-грошової системи України, який покликаний подолати крайні підходи, розглянуті нами. Даний етап має характеризуватися зваженою грошово-кредитною політикою, що й відбувається безпосередньо тепер.

З огляду на сказане, можна сформулювати основні напрями діяльності держави в сфері фінансового ринку.

Механізм функціонування грошового ринку

Гроші —це загальновизнаний засіб плате­жу за товари та послуги. В умовах сучасного ринку гро­шовий обіг складається з готівкових і безготівкових гро­шей.Готівкові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. Монети чеканяться, як правило, казначейством і вводяться в обіг Національним банком. Банкноти почат­кове випускалися всіма банками як векселі. Згодом вони набули сили національних грошей. Їх емісію здійснює тільки Національний банк.

Безготівкові гроші — це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими грошима. В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банківські гроші. До них відносять банківські депозити (поточні та термінові рахунки), чеки і кредитні картки.

Поточні і термінові рахунки за дорученням вкладників можуть бути використані як платіжний засіб. Проте термінові рахунки, які забезпечують більш високі відсотки, не можуть зніматися раніше терміну, визначеного умовами внесків.

Чеки надаються під банківські депозити і використовуються для безготівкових розрахунків.

Новою сходинкою у розвитку грошей є поява кредитих карток, які також надаються під депозити, коли всі прибутки і витрати вкладника фіксуються через периферійні відділи центральним комп'ютером. Кредитні картки дають змогу не тільки розраховуватись за товари і послуги, а й отримувати паперові гроші в автоматичних касах, а також здійснювати розрахунки в інших країнах. Окрім цього, по кредитним карткам можна одержати на прохання додаткову суму грошей, яка перевищує рахунок у банку (але під певний відсоток)[18,C.195].

Таким чином, значна кількість операцій з купівлі-продажу товарів здійснюється взагалі без участі готівкових грошей.

Гроші — це соціальне явище. Державна влада призначає гроші і контролює емісію грошей. Тобто, сучасні гроші — це декретні гроші, гарантовані тим, що випускає їх тільки держава.

Суть грошей виявляється в їхніх функціях. Визначимо чотири основні: міра вартості, засіб обміну, засіб нагромадження та засіб платежу.

Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу. Вона є струкгуризованою величиною і складається із декількох грошових агрегатів. Але перш ніж розглянути грошові агрегати, зупинимось на такій властивості грошей, як їх ліквідність.

Ліквідність будь-якого майна безпосередньо пов'язана з його втратами при обміні на будь-яке інше майно або послуги. Тобто ліквідність — це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод або без втрат перет­ворюватися в цей засіб. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно становлять нуль. Готівкові гроші є абсолютно ліквідними, тому що на них можна швидко і без втрат придбати будь-який інший актив.

З метою визначення та вимірювання грошей користуються такими поняттями, як гроші для угод і гроші в широкому розумінні.

Гроші для угод охоплюють монети, паперові гроші, а також поточні рахунки. Якщо з монетами і паперовими грошима все зрозуміло, то виникає питання, чому поточні рахунки теж входять до грошей для угод. Це випливає, з того, що вони здатні виконувати всі функції грошей. Поточні депозити, тобто внески на поточних рахунках, теж використовуються для купівлі-продажу.

Гроші в широкому розумінні або «майже гроші» включають строкові та інші депозити, які можуть перетворитися в готівкові гроші. До них відносяться депозити, які приносять більш високі відсотки в порівнянні з відсотками, що сплачуються за поточні рахунки. Але з термінових рахунків не можна зняти гроші раніше терміну, визначеного умовами внесків, що знижує їх ліквідність.