Місце державного казначейства України у фінансовій системі держави: становлення, проблеми та перспективи

ПЛАН

1. Поняття Державного казначейства

2. Функції та завдання державного казначейства України

3. Перспективи Державного Казначейства України

Список використаної літератури

1. Поняття Державного казначейства

Казначейство — це фінансовий орган, на який покладають­ся функції з касового виконання державного бюджету України. Раніше в системі державної виконавчої влади нічого схожого не було. Казначейства існували в Росії до 1918 року. Нині вони покликані до життя самою ситуацією. Адже діюча схема виконання державного бюджету не забезпечує системного контролю як за проходженням державних ресурсів через ко­мерційні банки, так і за використанням цих коштів розпо­рядниками кредитів па місцях. Державні фінансові ресурси розпорошені по численних поточних рахунках міністерств та відомств, їхніх установах. Аби навести порядок, забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, підви­щити оперативність у фінансуванні видатків, 27 квітня 1995 року Президент України видав Указ № 335/95 «Про Державне казначейство України», згідно з яким при Мініс­терстві фінансів створено Державне казначейство. А постано­вою від 31 липня 1995 року за № 590 Кабінет Міністрів затвердив «Положення про Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи — управління в областях та відділення у містах і районах».

Зазначений Указ Президента України (№ 335/95) зобо­в'язує органи Державного казначейства здійснювати:

— організацію та контроль за виконанням державного бюд­жету України;

— управління наявними коштами державного бюджету України (у тому числі в іноземній валюті) та коштами дер­жавних позабюджетних фондів у межах видатків, встанов­лених на відповідний період;

— фінансування видатків державного бюджету України;

— ведення обліку касового виконання державного бюджету;

— складання звітності про стан виконання державного бюджету;

— управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;

— контроль за надходженням, використанням коштів дер­жавних позабюджетних фондів;

— розробку нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського обліку і звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприєм­ств, установ та організацій, що використовують кошти дер­жавних бюджетних та позабюджетних фондів.

Слід також відзначити, що в основу діяльності Державного казначейства покладено принцип «єдиної каси» держбюджету з переходом від практики виконання бюджету (фінансування видатків) за відомчим принципом до територіального прин­ципу. І здійснюється це саме за допомогою територіальних органів казначейства. При цьому, розрахунки розпорядників кредитів здійснюють відповідні органи казначейства, а опера­ції з готівкою — установи банків.

Втілення у життя принципу єдиного рахунку держбюджету в поєднанні з централізованою казначейською телекомуніка­ційною системою дозволить у майбутньому мати вичерпну інформацію про щоденне становище державних фінансів і забезпечить можливість гнучкого маневрування державними грошовими ресурсами.