МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

На сучасному етапі Міністерство фінансів повинно мати підрозділ, який співпрацюватиме з органами місцевого самоврядування, надаватиме їм під­тримку, а також відповідатиме за реформування відносин держави і місцево­го самоврядування у фінансовій сфері.

Щоб усунути дублювання функцій різними органами у системі виконавчої влади, у Міністерстві фінансів слід сконцентрувати й питання валютне і кредитної політики.

Становище, яке склалося в економіці, процеси поширення організованої і економічної злочинності потребують посилення подальшого контролю за витрачанням бюджетних і позабюджетних коштів як у центральних органах виконавчої влади, так і в органах місцевого самоврядування, а також у юридично самостійних центральних фінансових і економічних інститутах влади. Назріла потреба давати експертну оцінку й аудиторським перевіркам.

На наш погляд, потребує змін організаційна система контролю за дотриманням правил ціноутворення. Усі ці функції може виконувати Головне контрольно-ревізійне управління при відповідній реорганізації Державної ін­спекції з контролю за цінами і зміцненні Головного КРУ України.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.

Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

У Положенні про Міністерство фінансів України № 147 від 27 лютого 1993 року серед основних завдань є таке: "Концентрація фінансових ресурсів на пріоритетним напрямах розвитку економіки". У законопроекті про Національний банк України, що схваленні! у першому читанні Верхов­ною Радою 22 жовтня 1997 року. основною функцією Нацбанку визначено "забезпечення стабільності грошової одиниці України та цінової стабільнос­ті". Зрозуміло, що і розподіл ресурсів, і цінова стабільність є важливими па­раметрами загальної економічної рівноваги.

Водночас питання, що стосуються того, за які сторони (елементи) за­гальної економічної рівноваги, в яких умовах і хто має нести відповідаль­ність, чи може змінюватися спрямованість діяльності Мінфіну й Нацбанку залежно від конкретних умов, та подібні питання потребують детальнішого аналізу. Про те, що вони справді актуальні, свідчить, зокрема, думка розроб­ників "Проекту концепції розвитку Міністерства фінансів України". Автори документа вважають, що цей орган багато в чому виконує другорядні функ­ції, тоді як важливі сфери, такі, як розробка макроекономічної стратегії та макроекономічного прогнозування, лишаються поза увагою.

До сформульованої проблеми, на нашу думку, можуть бути реалізовані два підходи: з позицій вітчизняного досвіду регулювання, нагромадженого у попередньому періоді, та з позицій макроекономічної теорії, яка формулює деякі загальні закономірності регулювання. Ми зробимо спробу реалізувати другий підхід.

Макроекономічний підхід до діяльності двох згаданих інститутів — Міністерства фінансів та Національного банку — ґрунтується на таких вихідних положеннях:

— усі інструменти, якими володіють Центральний банк і Мінфін, мають у кінцевому підсумку спрямовуватися на досягнення запільної (макроеконо­мічної) рівноваги;