Казначейська система виконання бюджету України

У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та Головне Управління Державного казначейст­ва безпосередньо здійснюють операції щодо виконання дер­жавного бюджету, останні виконують ті ж функції, що й від­ділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.

Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків рахунки за доходами та видатками держав­ного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених законодав­чим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних папе­рів, їхнє погашення та виплату доходу за ними тощо.

Запровадження казначейської системи виконання держ­бюджету супроводжується докорінним перерозподілом функ­цій між фінансовою та банківською системами, органами дер­жавної влади, установами та організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів держ­бюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Дер­жавного казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів [8, с. 348].

Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації усі державні доходи і з якого розподілятимуться наступні ви­датки державного бюджету, тобто державні кошти сконцент­ровані в руках одного господаря.

Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу, здійснює контроль за до­триманням встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.

Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних кош­тів в установах банків закриті. Для обліку цих операцій за видатками розпорядників коштів призначені реєстраційні ра­хунки в органах Державного казначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим майже ви­рішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходить до органів Державного каз­начейства щоденно.

Образно кажучи, впровадження системи Державного каз­начейства дозволяє супроводжувати державні кошти лише в одному руслі — мережею Національного банку. Щодо розпо­рядників коштів, то казначейський принцип оплати рахунків майже не дозволяє порушувати фінансово-бюджету дисцип­ліну щодо використання коштів. Система електронних плате­жів (СЕП) Національного банку поряд із входженням Дер­жавного казначейства у мережу «клієнт банку — банк» дозво­ляє провадити платежі у лічені хвилини замість двох або більше днів.

2.Структура державного казначейства,

його роль у виконанні бюджету

Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Дер­жавного бюджету України.Держказначейство має у своєму підпорядкуванні територіальні органи - управління Державного казначейства в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділення, агент­ства, представництва, філії, пункти уповноважених у районах, містах і районах у містах. Доцільність створення територіальних органів у ра­йонах, містах і районах у містах визначається Колегією Держказначейства.

Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. ДКУ складається з центрального, 27 казначейських управ­лінь обласного значення та 684 територіальних відділень. Відповідно до свого адміністративно-територіального розміщення установи ДКУ поділені на три рівні: центральний, обласний та районний: [5, с. 47]

• Центральний рівень представляє Державне казначейство України, яке знаходиться у столиці України - Києві;

• 27 управлінь Державного казначейства (ОУДК) розташовані таким чином:

1 адміністративне управління - в Автономній Республіці Крим;