Інфляційні очікування

Адаптивні очікування передбачають пристосування до існуючого рівня інфляції. Адаптивні інфляційні очікування стримують вихід країни з інфляційного тиску, так як вони викликають ажіотажний попит, а він піднімає рівень товарних цін. Такі очікування в основному постійні, тобто суб’єкти не змінюють свою думку про хід інфляції і притримуються однієї і тієї ж політики по відношенню до інфляційних процесів. Такі очікування мають місце, коли ситуація на ринку більш-менш відома та немає спонукань до зміни ситуації, що склалася. Адаптивні очікування порівняно легко передбачити та оцінити. Перспективні ж інфляційні очікування передбачають зміну суб’єктами ринку своїх оцінок та дій. Такі очікування мають місце, коли ситуація на ринку часто змінюється. Суб’єкти ринку намагаються застрахуватись від можливих стрибків цін, і в них виникають несприятливі для ринку перспективні очікування. При цьому можуть виникнути непередбачені очікування, що може спричинити прискорення інфляційних процесів.

Головною рисою раціональних очікувань є розумно обгрунтований облік ринковим суб’єктом різних економічних параметрів, що бере до уваги дії інших ринкових суб’єктів. На жаль, більшість інфляційних очікувань на українському ринку не можна назвати раціональними. В більшості випадків підприємцями береться до уваги фінансовий стан власного підприємства, без урахування інших економічних параметрів. Це відбувається через невміння правильно оцінювати ситуацію на ринку. В різних умовах можуть бути раціональними як адаптивні очікування, коли зберігається орієнтація на них основної маси ринкових суб’єктів, так і перспективні очікування у випадку масової зміни суб’єктами ринку своїх оцінок. Останній процес важко піддається обліку та може породжувати в однієї частини суб’єктів раціональні, а в іншої нераціональні очікування, в залежності від їх оцінки ринкової ситуації. Але в будь-якому випадку нераціональні перспективні інфляційні очікування найбільш небезпечні для економіки [10].

Адаптивні та перспективні очікування часто називають стабільні та нестабільні. Нестабільні інфляційні очікування частіше всього виникають на початку і в середині інфляційних періодів. Оцінка інфляційної ситуації суб’єктами ринку весь час змінюється внаслідок нестабільної ситуації на ринку. Стабільні інфляційні очікування мають місце звичайно вже, коли інфляційні процеси зменшуються, йдуть на спад. В цьому випадку оцінка суб’єктами ринку більш-менш стабільна, ці інфляційні очікування легше передбачити і вони мають не такі руйнівні наслідки.

1.2 Інфляційні очікування як одна з причин зростання цін.

Зростання цін може бути пов’язане з перевищенням попиту над пропозицією, але така диспропорція в багатьох випадках не є інфляцією. Також незалежно від стану грошової сфери товарні ціни можуть змінюватись внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних та сезонних коливань, структурних зсувів в системі відновлення, монополізації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації та ревальвації грошової одиниці, зміни кон’юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв’язків, стихійного лиха тощо. Тому особливо важливо зазначити саме інфляційні причини зростання цін, а саме: диспропорційність, інфляційно небезпечні інвестиції, відсутність чистого вільного ринку та досконалої конкуренції, “імпортована інфляція”, інфляційні очікування.

За помірної інфляції ціни ростуть швидше, ніж заробітна плата. Ця обставина закріплює стимули підприємницької діяльності. Інфляція є небезпечною для економічного розвитку. Вона починає сама себе підштовхувати, збільшуючи інфляційну хвилю. Це відбувається по багатьом причинам, однією з яких є адаптивне інфляційне очікування.Населення очікує подальшого підвищення цін і тому збільшує свої покупки, не роблячи грошових заощаджень. Це призводить до зростання сукупного попиту, а він, відповідно, до зростання цін. Інфляція зростає, що веде до поглиблення інфляційних очікувань (рис.1). Взагалі підвищення сукупного попиту має стимулювати економіку, але не у випадку інфляційних очікувань.

Виникнувши, інфляція швидко розповсюджується на всі галузі, пов’язані між собою взаємними поставками. Інфляція вважається небезпечною хворобою ринкової економіки. Інфляцію досить важко зупинити, навіть якщо зникають економічні причини її виникнення, що пов’язано з інфляційними очікуваннями, а конкретно з інертністю психологічного настрою, що сформувався раніше. Покупці, що пережили інфляцію, ще довго здійснюють закупівлі “Про всяк випадок”.

Багато вчених в країнах Заходу і в нашій країні виділяють окремо фактор інфляційних очікувань, підкреслюючи, що подолання інфляційних очікувань населення та виробників є найважливішою (якщо не головною) задачею антиінфляційної політики. Інфляційні очікування є головним чинником зростання цін. Це пояснюється таким чином. Інфляційні очікування є одним з чинників інфляції, причому таким, що переживає саму інфляцію [13]. В результаті процес інфляції в різних його проявах має не випадковий характер, а досить стійкий. До негативних наслідків інфляційних процесів відносяться зниження реальних прибутків населення, збезцінення заощаджень населення, втрата у виробників зацікавленості в створенні якісних товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими виробниками за умов падіння зацікавленості, в очікуванні підвищень цін на продукти. В умовах підвищення цін погіршуються умови життя переважно у представників соціальних груп з твердими прибутками (пенсіонерів, службовців, студентів, прибутки яких формуються за рахунок держбюджету). Таким чином, інфляційні очікування зростання цін спричиняють їх ще більше зростання.