Бюджетний процес і контроль за державними видатками, його особливості
Усі зроблені в останні роки спроби змінити підхід до формування місцевих бюджетів України не торкнулися суті системи бюджетного планування, що склалася в умовах командно-адмістративної економіки. Наочним підтвердженням тому слугує показник частки регіонів у планових витратах місцевих бюджетів України в 1992-1997 рр.
Обсяг видаткової частини місцевих бюджетів у 1998 р. становить 11млрд. 162,8 млн. грн., або 33,7% до загального обсягу видаткової частини зведеного бюджету (1996р. – 29%; 1997 – 30,1%), що свідчить про зростання питомої ваги місцевих бюджетів держави.
Витрати місцевих бюджетів визначаються наявністю об’єктів місцевого господарства, а також закладів і організацій освіти, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення і соціального захисту, що перебувають у підпорядкуванні місцевих органів влади.
Регіони, де розміщені “пріоритетні” галузі, могли розраховувати на одержання додаткових коштів для розвитку соціальної інфраструктури і комунального господарства, без врахування території, географічного положення, клімату, структури економіки.
Підхід до формування місцевих бюджетів, який гарантується на фінансуванні діючих об’єктів і установ, закріплює існуючу диференціацію регіонів за рівнем витрат місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення (див. графік 1.1) .Актуальною залишається вимога Бюджетної резолюції щодо необхідності визначення мінімального рівня соціальних потреб на душу населення для розрахунку мінімального розміру місцевих бюджетів. На жаль, в умовах нестабільності надходжень коштів, неповної визначеності повноважень місцевих органів та асинхронного переходу регіонів до ринкових відносин впровадження у практику бюджетного планування такого показника викликає великі сумніви щодо його своєчасності. Це означає, що при розрахунку мінімальної бюджетної забезпеченості будуть враховуватися:
реальний стан об’єктів соціальної інфраструктури;
потреби в фінансуванні об’єктів;
досягнутий рівень задоволення потреб жителів конкретних населених пунктів у суспільних благах і послугах.
Існуюча система формування доходів місцевих бюджетів України має ряд серйозних недоліків:
практично щороку змінюються види податків, зарахованих до місцевих бюджетів;
відсутні єдині та досить стабільні нормативи відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів;
відсутні єдині правила ув’язки доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень і формули міжрегіонального перерозподілу доходів.
Графік 1.1
Витрати місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення (у % до середніх по Україні) [35. c.34]
Графік 1.2
Частка регіонів у планових витратах місцевих бюджетів у 1992 і 1997 рр (%) [35. c.33]
1.5.Порядок складання розгляду і затвердження місцевого бюджету по м. Сміла та контролю за виконанням бюджету позабюджетних фондів.
Як приклад бюджетного процесу та контролю за державними видатками розглянемо на прикладі проходження бюджетного процесу по м. Сміла.
Міськдержадміністрація організовує складання проекту місцевого бюджету. Згідно з порядком і строками складання бюджету, Смілянський міськфінвідділ за участю інших органів виконавчої влади на основі прогнозних показників економічного і соціального розвитку міста і проекту фінансових планів підприємств і господарських організацій, планів доходів і кошторисів видатків бюджетних установ і нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів, установлених міськдержадміністрацією, складають проекти міського бюджету і подають їх на розгляд міськдержадміністрації до 25 грудня.