Аналіз прибутковості

Методологія дослідження. При вивченні даної теми і для глибокого та всеохоплюючого аналізу скористалися методикою аналізу динаміки та структури, методикою факторного аналізу прибутку та рентабельності, методика факторного аналізу прибутку в системі директ-костінг, методик аналізу рентабельності за системою директ-костінг.

Структура роботи та її обсяг. Робота складається вступу , трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі роботи наведені теоретичні принципи теми, основні поняття, на необхідність аналізу в діяльності підприємства. У другому розділі проводимо аналіз балансового прибутку, його структуру та динаміку, аналіз асортименту випускаємої продукції, а також факторний аналіз прибутку за міжнародною практикою. Третій розділ містить в собі наступні питання: аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності, проводимо факторний аналіз рентабельності продажу, а також висвітлює міжнародну практику факторного аналізу рентабельності.

Огляд джерел які використані. При написанні роботи були використані нормативні документи України, наукові розробки та навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають господарську та фінансову діяльність об’єкту дослідження. В роботі використані наукові розробки таких авторів : Савицька Г.В., Попович П.Я, Баканов М.І., Ковалев В.В., Іваненко В.М., Бандурка А.М., Ненашев Е.В., Стоун Д., Хэррис Дж.М., Ван Хорн Дж.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКОВОСТІ (РЕНТАБЕЛЬНОСТІ) ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Методи та задачі аналізу економічної та фінансової діяльності підприємства

Для того щоб зрозуміти необхідність фінансового і господарського аналізу, слід з’ясовувати його роль і місце у системі важелів управління підприємством, доречно визначитись стосовно того, що таке аналіз взагалі, не пов’язуючи це поняття з економікою господарюючого суб’єкта.

Етимологічно слово “аналіз” (від грецького analysis ) означає розгляд, вивчення, наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування, розкладання цілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з’ясувати внутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітних факторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибоке вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві, неможливе. Аналіз по суті являє собою неодмінний атрибут діяльності людини у будь-якій сфері буття.[19,c.12]Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального значення, бо кожен об’єкт пізнання – це не просто сума частин або механічна сукупність властивостей. Щоб одержати знання про ціле і поглиблене знання про кожну його частину, потрібен синтез – поєднання частин, властивостей, які вже виділені в аналізі.

Досить переконливо це положення ілюструє аналіз і вивчення людського організму: мало проаналізувати стан функцій окремих органів (кісток, серцево-судинна системи, мозок, легені тощо), треба виявити взаємовідношення між ними, між їх функціями, і тільки після цього з’являється можливість поглибити знання про стан і функціонування кожного з його складових.

Аналіз і вивчення діяльності підприємства – суб’єктів ринкових відносин – потребує аналогічного підходу. Кожне з них функціонує, з одного боку, в умовах дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливом макроекономічних процесів у народногосподарському комплексі країни, з другого боку, - в умовах конкретних особливостей і специфічних задач конкретного підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується для досягнення успіху на ринку, цим умовам. Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень може бути тільки глибокий комплексний аналіз діяльності підприємства. У ході такого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату (прибутку, рентабельності) за рахунок оптимально ефективного використання наявних ресурсів, насамперед фінансових ресурсів.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяль­ності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшо­му недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалі­зації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.