Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
стимулюванню розвитку підприємництва;
залученню інвестицій та впровадженню нових технологій, форм і методів економічної діяльності;
активізації зовнішньої торгівлі та збільшенню товарообороту, прямуючого з України та в Україну;
завантаженню діючих потужностей залізничного і автомобільного транспорту;
забезпеченню зайнятості населення, вирішенню соціальних проблем.Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області, до якої належить місто Нововолинськ та селище Жовтневе, впроваджується строком на 30 років з метою залучення інвестицій для створення робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільнюються у зв’язку із ліквідацією, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств.
Реалізація інвестиційних проектів здійснюватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6.12.99 №2210 “Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області та Порядку розгляду інвестиційних проектів, що реалізуються у пріоритетних видах економічної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області”.
Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області дасть можливість перебудувати економіку міста Нововолинська та селища Жовтневе, прискорити соціально-економічний розвиток регіону, впровадити нові технології, залучити інвестиції, підвищити життєвий рівень населення, поліпшити платіжний баланс.
На території пріоритетного розвитку в області у 2000 році передбачається розпочати реалізацію 7 інвестиційних проектів, що дозволить залучити внаслідок їх запровадження внутрішні та зовнішні інвестиції у розмірі 35 млн.дол.США, створити або зберегти 235 робочих місць.
Завдання, що їх необхідно вирішити в області у 2000 році, враховуючи нинішню соціально-економічну ситуацію, непрості. Вони потребують від керівників усіх рівнів концентрації зусиль на пошук шляхів та можливостей по подоланню назрілих проблем, досягненню стійкої стабілізації в економіці і соціальній сфері, отриманню відчутних позитивних змін у найближчій перспективі.
Висновки
Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.
Аналогічне становище складається у межах регіону, коли органи самоврядування акумулюють виробничі й економічні можливості низки підприємств для розв'язання загальнорегіональних проблем, виступаючи при цьому не лише як адміністративні органи, а й як економічний партнер. Проте чітко не визначена компетенція кожного адміністративно-територіального утворення не забезпечує реального самоврядування на всіх рівнях ієрархічної системи управління господарством держави.
Основою економічної самостійності регіону є його власність. Власність, не закріплена юридично, не забезпечує регіонам економічної основи. Питання про право на власність, краще розуміння якого сприятиме ефективності державних економічних реформ, сьогодні інтенсивно обговорюється у зв'язку із проблемою розмежування компетенцій держави й органів самоврядування в економічній та господарській діяльності. Ключ до розумного розв'язання цієї проблеми лежить у визнанні того факту, що власність — це перелік прав:
право на прибуток від засобів виробництва, право на їх використання, право на продаж власності, право на передачу її у спадок тощо.
В умовах самоврядування особливе місце серед найрізноманітніших форм власності посідає територіальна власність. Її об'єктом є земля, природні ресурси, підприємства матеріального виробництва, заклади соціальної сфери (народної освіти, охорони здоров'я, торгівлі, громадського харчування, культури тощо), розташовані на відповідній території і закріплені Законами України "Про власність" та "Про місцеве самоврядування".