Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку

Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли кіль­кість її членів стала менше 10. Якщо у фондовій біржі зали­шилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття но­вих членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі може також бути припиненою відпо­відно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.

Роль держави у формуванні статутного фонду фондової біржі є різною. Наприклад, у кількох країнах Європи (Франція, Італія, Швей­царія) всі фондові біржі є державними установами. У Німеччині фондові біржі також перебувають під постійним контролем з боку держави. Юридичний статус такого роду бірж можна назвати публі­чно-правовим: держава не тільки бере участь в опрацюванні правил біржової торгівлі, а й призначає маклерів, забезпечує порядок тор­гів, стежить за законністю фондових операцій.

Інший режим фондової торгівлі цінними паперами існує в США та Англії, де фондові біржі діють самостійно — як звичайні приватні компанії (акціонерні товариства). За такого режиму держава не бере на себе гарантій ні щодо стабільності біржової торгівлі, ні щодо зменшення ризику фондових операцій.В Україні відбувається тільки становлення біржової торгівлі, ви­значення найефективніших форм діяльності фондової установи. У майбутньому провідну роль у біржовій системі України відігравати­ме Національна біржа зі значною часткою державної власності, тобто існуватиме моноцентрична біржова система. Державні органи візь­муть на себе обов'язок призначення керівних посадових осіб, а також контроль за дотриманням ними належних правил і нормативів. Проте нині роль держави в діяльності бірж є досить незначною, а учасники біржових операцій працюють здебільшого на власний страх і ризик.

Членами фондової біржі можуть бути тільки ліцензовані торговці цінними паперами, котрі відповідають вимогам фондової біржі, до­тримуються її статутних правил.

Статус фондових бірж характеризується передовсім різними об­меженнями. Наприклад, у Росії фондовою біржею визнається тільки такий організатор торгівлі цінними паперами, котрий не поєднує цю роботу з іншими видами діяльності, за винятком депозитарної фун­кції або визначення взаємних зобов'язань. Крім того, фондова біржа організує безпосередню торгівлю тільки між членами біржі. Інші учасники ринку цінних паперів можуть здійснювати на біржі опера­ції лише через брокерів і дилерів. Щодо службовців фондової біржі, то вони взагалі не мають права бути її засновниками або учасниками біржових торгів. Ці та інші обмеження мають на меті посилити ос­новні функції фондової біржі.

У будь-якої біржі є дві основні функції у вигляді двох взає­мозв'язаних і збалансованих сторін її діяльності. По-перше, фондова біржа мобілізує й концентрує вільні кошти через продаж цінних па­перів (точніше, організовує їхній продаж), а по-друге, здійснює кре­дитування держави й різних організацій через купівлю цінних папе­рів. Зрозуміло, що такою самою є роль будь-якого посередника фон­дового ринку, у тім числі в його позабіржовому секторі, але тільки фондова біржа спроможна забезпечити високий рівень ліквідності вкладень в цінні папери і задовільну їхню надійність.

Відповідальна роль фондової біржі породжує й великі до неї ви­моги. Згідно з чинним законодавством України юридичні особи, створені як організаційно оформлені централізовані ринки з фіксо­ваним торговельним майданчиком і електронною торговельно-інфор-маційною мережею, на яких постійно відбувається торгівля цінними паперами, мають право іменуватися фондовою біржею тільки за вико­нання ними цілої низки вимог. Передовсім біржові угоди (операці'р укладаються лише між засновниками і членами біржі, а послуги клі­єнтам надаються через посередництво членів біржі. Угоди мають централізовано реєструватися на підставі офіційного біржового кур­су. Біржа зобов'язана забезпечити ефективне функціонування сис­теми інформації про цінні папери та умови їх обігу на терені Украї­ни. Має існувати система нагляду за діяльністю членів біржі та осіб, уповноважених здійснювати торговельні операції, за дотриманням професіональної етики, статуту і правил фондової біржі.

Однією з найвідповідальніших біржових процедур є лістинг (до­слівно «включення до списку»), тобто процедура одбору клієнтів і цінних паперів для наступного допуску до біржових торгів. Ця про­цедура є досить трудомісткою, забирає багато часу, а тому фондові біржі в деяких країнах обходяться без неї. Така «демократизація» біржової діяльності є дуже зручною для емітентів, але надто небез­печною для інвесторів, котрі змушені купувати кота в мішку. Отже, найпростіше — це не завжди найліпше, і переважна більшість фон­дових бірж вибирає лістинг.