Економіка Болівії

Економіка Болівії

Республіка Болівія це оточена сушею країна у Південній Америці площею 1,098,581 квадратних кілометрів. Болівія простягнулася на 1,503 кілометри з півдня на північ та на 1,265 кілометрів зі сходу на захід , Болівія граничить на півночі та сході з Бразилією , на південному сході з Парагваєм , на півдні з Аргентиною , на південному заході з Чілі та Перу .

Болівія добре забезпечена природними ресурсами, але високі витрати виробництва, нестаток інвестицій, неадекватний внутрішній транспорт, і місцеположення, що не забезпечує вихід до моря обмежували та продовжують обмежувати розвиток. Середній прибуток болівійця низький і Болівія залишається однією з найбідніших країн Південної Америки.

Революційна програма 1952-53 включала негайну аграрну реформу, що була заснована на pозпаді великих маєтків, та націолізації шахт. Це призвело до зменьшення у сільськогосподарському виробництві , стрімкому падінню у здобичі корисних копалин та збільшенню заробітної платні. В період політичних негараздів , уряд намагався задовільнити нові робітничі союзи , відстрочкою необхідних скорочень кількості працівників на шахтах та докладав інших зусиль по стабілізації економіки . Таким чином незважючи на запоздалі політичні та соціальні реформи , що було реализовано під час революції, курс зростання національної економіки залишився надзвичайно низьким.

Економіка відчула страшних коливань і досить недавно через падіння цін на олово , поганих врожаїв та виплати боргів Міжнародному Банку , все це призвело до страшної інфляції . Хоча Болівія отримувала дуже велику іноземну допомогу, технічну підтримку та позики Міжнародного Банку протягом ряду років, величезні проблеми , що не мають швидких або легких вирішень продовжують cтояти перед урядом.

Мінеральні запаси Болівії це самі цінні ресурси. Країна є головним виробником олова ; окрім цього у неї є запаси цинка, сурьми, вольфраму, срібла, свинця та міді , а також невелика кількість золота. Хоча олово домінує над виробництвом металів, Болівія - дуже цінний постачальник, порівняно з Східно-Південною Азією та через це особливо вразлива до світового попиту на олово. Державна корпо -

рація по здобичі копалин, Comibol, проголосило про важкі втрати та падіння виробництва у 1980х коли, через залишки олова , що накопичилися у світі було закрито дві третини шахт та звільнення звітти великої кількості робітників .

Початок розробки нафтових ресурсів Болівії датується 1920м роком, коли Стандартна Нафтова Компанія Нью Джерси придбала концесію на дослідження та експлуатацію зони у підніжжя Анд у південно-східній Болівії. Ряд маленьких родовищ нафти був виявлений тут, але ця компанія була націоналізована у 1937 році та на її базі утворилася YPFB (Yacimientos Petroliferos Fiscales Bolivianos).

У cередині 1950х років компанії США знову відновили розробку нафти у Болівії, та у 1956 Болівійська

Компанія видобутку нафти - відділення американської корпорації почала десятиріччя успішної розробки нафти та

природного газу в районі Санта Круз . В 1966 році почали

експортувати нафту у південну Каліфорнію , через трубопровід YPFB з Болівії у Тихоокеанский порт Аріка (Чілі), а також підвищувати обсяг продажу на внутрішньому ринку та в Аргентині. Однак політична невизначеність розладнала цю промисловість, та в 1969 Болівія знов націоналізувала компанію по видобутку нафти.

Хоча Болівія знову стала заохочувати іноземні нафтові компанії у 1972 році виробництво продовжувало падати через нестаток інвестицій та невдачі у спробах повернути втрачену довіру . Підвищення внутрішнього споживання примусило імпортувати частину нафти в кінці 20ого сторіччя і призвело до нової хвилі об'єднання Болівії з іноземними нафтовими компаніями.

Виробництво природного газу було стало більш успішним , і з падінням світового попиту на олово в кінці 80х та у 90х роках, природний газ став найбільш важливим по значенню експортним товаром Болівії, який заробляв для Болівії до середини 1980х років більше половини всіх офіційних прибутків. Головним споживачем природного газу є Аргентіна . Родовища газу з великими запасами сконцентровані у районіСанта Круз. Болівія багата й іншими натуральними ресурсами, в тому числій гідроелектричним потенціалом , що експлуатується мінімально.