Економічний ринок

Ринок є одним з найбільших досягнень цивілізації, загально¬економічним явищем, характерним для будь-якого способу ви¬робництва, де діють закони товарного господарства.

Ринкові відносини динамічні, вони несуть в собі не тільки гене¬тичну пам'ять економічних перетворень, здійснених людством, а й особливості історичних, економічних, природничих, соціально-полі¬тичних, національних, культурних та інших умов розвитку різних країн. Реальний стан цих умов визначає ступінь розвитку ринкових відносин. У зв'язку з цим характер ринку і ринковий механізм (мо¬тивація праці, критерії ефективності, ступінь розвитку банківсько-кредитної системи, організація та методи регулювання) у різних краї¬нах мають значні відмінності.

Сучасний ринок як високорозвинений продукт цивілізації докорінно відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції. Для нього характерні гарантований збут значної кількості товарів, соціальний захист непрацездатного і малозабезпеченого населен¬ня, регулювання фінансової, грошової, кредитної та цінової по¬літики з боку держави, високі організованість та виконавча дис¬ципліна.

ФУНКЦІЇ РИНКУ

Ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого - забезпечує зв 'язок міме виробництвом і поживанням, без¬перервність процесу відтворення, його цілісність

Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити че¬рез функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між зізними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлен¬ая пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Іерез конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринко¬вої економіки індивідуальна праця зводиться до суспільне необхід¬ної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирів¬нюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утво¬ренню середньої норми прибутку, що досягається через перелив ка¬піталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.

У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), мож¬на зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробни¬ком. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попи¬том і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноеконо¬мічного явища.

Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб¬солютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержав¬ними.

До державних належать: а) економічні важелі - кредити, по¬датки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі - державне замовлення, державні програми, правила укладання гос¬подарських договорів.

Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти¬мулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробницт¬ва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і ста¬нуть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію.

У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами - на багатих і бідних.