Економічні проблеми в умовах ринкових економічних відносин і регіональні проблеми в перспективах

Державна економічна політика ринкового реформування не може ігнорувати цей вірогідний факт. Перш за все, вона має бути зорієнтована на розвиток високотехнологічних виробництв конкурентноспроможних товарів на власній території, а не на забезпечення соціальних і технологічних потреб за рахунок дорожчого і руйнівного для національної економіки імпорту готових товарів і послуг. Високоорганізовані виробничо-торговельні системи сучасного рівня обходяться значно дешеввше і є вигіднішим для держави та споживачів.

Безумовно Україна має реальні можливості щодо вибору перспективних варіантів ефективного розвитку різних подібних систем, здатних виробляти високоякісні товари не тільки під задоволення масового ринкового попиту населення, але й під індивідуальні та серійні замовлення у сферах судно-, літако- і ракетобудування, електротехнічної та хімічної промисловості, виробництво будівельних матеріалів, виготовлення коштовностей тощою . Треба лише активно діяти в цьому напрямі як підприємницьким, так і урядовим структурам і не чекати, коли за них це зробить невидима рука.Основою нової регіональної парадигми є визнання цілісності і рівноправності усіх складових єдиної регіональної системи - природно-ресурсної, економічної, соціальної, інформаційної. Су¬часна концепція розміщення продуктивних сил орієнтується на досягнення їх сталого розвитку і передбачає: подолання існую¬чих диспропорцій у територіальній структурі національної еко¬номіки; максимальне використання переваг територіального по¬ділу праці, особливостей природно-ресурсного та науково-вироб¬ничого потенціалу регіонів; удосконалення спеціалізації регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів; активізацію госпо¬дарської діяльності у регіонах на ринкових засадах в умовах різ¬них форм власності; забезпечення умов для прискореного розвит¬ку галузей, що випускають конкурентоспроможну продукцію, та залучення іноземних інвестицій у регіони, де існують для цього найбільш сприятливі передумови; створення нормальних умов для життєдіяльності населення та ліквідацію зон надзвичайних екологічних ситуацій в окремих регіонах.

Основні концептуальні положення щодо розміщення продук¬тивних сил реалізуються в таких розробках прикладного характе¬ру, як схеми-прогнози та державні програми розвитку й розмі¬щення продуктивних сил України, економічних районів і облас¬тей на перспективу. Вони необхідні для обгрунтування економіч¬но доцільних напрямів розвитку продуктивних сил певних тери¬торій та розробки цілеспрямованих заходів державної регіональ¬ної економічної політики, які б дали змогу забезпечити ефек¬тивне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади у здійсненні структурної перебудови економіки країни та послідовному впро¬вадженні ринкових відносин.

До особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил за умов ринкової економіки можна віднести такі:

• органічне поєднання державних, регіональних і місцевих інте¬ресів під час розміщення нових об'єктів при мінімальному залучен¬ні зовнішніх ресурсів та максимальному використанні місцевих;

• формування та інтенсивний розвиток об'єктів ринкової ін¬фраструктури та інформаційних систем з метою створення збалан¬сованих регіональних ринків виробництва і збуту конкуренто¬спроможної продукції та послуг, на яких спеціалізуються регіони;

• пріоритетний розвиток наукомістких виробництв з швид¬кою окупністю витрат, ресурсозбереженням і значним нагрома¬дженням для активізації інвестиційної діяльності та структурної реорганізації економіки;

• орієнтація на прогресивну структуру регіональної економі¬ки з високою питомою вагою галузей, що працюють на задово¬лення потреб споживчого сектора економіки;

• розвинутість недержавного сектора економіки, зокрема під¬приємницьких структур.

У перспективі в Донецькому і Придніпровському регіонах на¬будуть подальшого розвитку такі галузі спеціалізації промисло¬вості: паливно-енергетична, чорна і кольорова металургія, хіміч¬на, автомобільна, аерокосмічна промисловість, важке машинобу¬дування. У найближчій перспективі здійснюватиметься комплекс¬на реструктуризація та технічне переоснащення перспективних підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики, а також структурне реформуван¬ня всього виробничо-територіального комплексу та збалансуван¬ня розвитку базових галузей з реальними потребами економіки. Здійснюватимуться конверсія окремих оборонних підприємств із метою використання їх потужностей для випуску цивільної продукції, зокрема товарів народного споживання; проводитиму¬ться заходи щодо забезпечення продуктивної зайнятості населен¬ня шляхом диверсифікації виробництв, організації громадських робіт, створення нових робочих місць, особливо у шахтарських містах і селищах. Відбуватиметься нарощування потужностей легкої та харчової промисловості.