Україна на шляху до Світової організації торгівлі

Можна сказати, що від членства України в системі СОТ безпосередньо залежать можливість та перспективи інтеграції України до Європейського Союзу, Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (СЕРГА), інших інтеграційних угруповань, а також залучення іноземних інвестицій та отримання торговельних пільг від розвинених країн.

Набуття Україною членства в СОТ — необхідний практичний крок на її шляху до європейської інтеграції. Так, виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною i Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, більшість статей якої грунтуються на принципах СОТ, реалізація положень Спільної стратегії ЄС щодо України i запровадження зони вільної торгівлі з ЄС неможливі без вступу України до СОТ у найближчій перспективі.

При цьому вступ до СОТ забезпечить передбачуваний розвиток торговельно-економічних стосунків України з країнами Центральної, Східної та Західної Європи i країнами Балтії.

1. Загальні відомості про Світову організацію торгівлі (СОТ)

СОТ — це одна з наймолодших міжнародних організацій, яка є правонаступником Генеральної Угоди з тарифів i торгівлі (ГАТТ). ГАТТ як міжнародна організація вже не існує, але існує угода ГАТТ, яка значно доповнена i вже не є основним законодавчим актом міжнародної торгівлі. СОТ було засновано 1 січня 1995 р. у результаті Уругвайського раунду переговорів (1986 —1994 рр.). На сьогодні СОТ – це організація, яка є визнаною правовою та інституціональною основою світової торговельної системи.

Головним завданням СОТ є лібералізація світової торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами при послідовному скороченні рівня імпортного мита, усунення нетарифних бар’єрів, кількісних обмежень та інших перешкод у міжнародному обміні товарами та послугами.

Основними принципами та правилами ГАТТ/СОТ є: надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі; взаємне надання національного режиму товарам та послугам іноземного походження; регулювання торгівлі переважно тарифними методами; відмова від використання кількісних обмежень; транспарентність торговельної політики; вирішення торговельних суперечок шляхом консультацій та переговорів тощо.Всі країни-члени СОТ приймають зобов’язання щодо виконання близько двадцяти основних угод та юридичних інструментів, об’єднаних терміном “багатосторонні торговельні угоди”. Таким чином, СОТ є своєрідним багатостороннім контрактом (пакетом угод), нормами та правилами якого регулюється більш ніж 90 % всієї світової торгівлі товарів та послуг.

Вищим органом СОТ є Конференція міністрів. Конференція міністрів складається з представників усіх членів СОТ. Засідання відбуваються на регуляторній основі раз на 2 роки. Проект порядку денного Конференції, підготовлений Секретаріатом та Головуючим, звичайно надсилається членам для пропозицій щонайменше за п'ять тижнів до засідання. Кворум складає проста більшість членів. Конференція міністрів приймає рішення відповідно до положень Угоди про заснування СОТ.

Конференція міністрів призначає Генерального директора СОТ, який у свою чергу призначає працівників підрозділів Секретаріату СОТ і визначає їх обов’язки та умови служби згідно з прийнятими Конференцією міністрів положеннями.

Між сесіями у разі потреби (8-10 разів на рік) для вирішення поточних та процедурних питань скликається Генеральна рада, до складу якої входять представники всіх членів організації.

Процедура приєднання до СОТ складається із декількох етапів. На першому етапі у рамках спеціальних Робочих груп детально розглядаються економічний та торговельно-політичний режим, країн що приєднуються. Після цього починаються консультації та переговори щодо умов членства країни у СОТ. Зазначені заходи проводяться на двосторонньому рівні зі всіма зацікавленими країнами-членами СОТ і стосуються поступок, які країна, що приєднується, буде готова надати членам СОТ з доступу на її ринок товарів та послуг, а також щодо термінів прийняття на себе зобов’язань по Угодам, які випливають із членства у СОТ.

У свою чергу, країна, яка приєднується, отримує права, які мають члени СОТ, що практично буде значити припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. У випадку протиправних дій з боку будь-якого члена організації, країна може звернутися з відповідною скаргою до Органу з врегулювання суперечок, рішення якого обов’язкові для безумовного виконання на національному рівні.