Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО)

Конференція міністрів є вищим органом, складається з міністерств, скликається раз на два роки, усі члени мають один голос, а рішення приймається консенсусом. Найактуальніше питання для розгляду – підтягування країн, що розвиваються до рівня трудових й екологічних стандартів розвинених країн.

Генеральна рада – виконавчий орган, здійснює поточну роботу, складається з представниць країн-членів.

Раді з торгівлі товарами підпорядковано 14 комітетів, які компетентні щодо питань доступу до ринків, сільського господарства, заходами щодо санітарії й фітосанітарії, інвестицій, субсидій і компенсацій, мита, технічних перешкод у торгівлі, антидемпінгової практики, ліцензування імпорту тощо.

Рада з торгівлі послугами надає допомогу групам переговорів з таких питань: базові телекомунікації, рух фізичних осіб, послуги з морських перевезень. Їм підпорядковані Комітет з торгівлі фінансовими послугами й Робоча група з професійних послуг.

Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) здійснює контроль за дотриманням інтелектуальної власності (права на літературні твори, твори мистецтва, винаходи тощо), а також бореться з міжнародною торгівлею підробленими товарами.

Секретаріат виконує поточну адміністративну роботу; очолюється генеральним директором. Сюди входить відділ технічного співробітництва й професійно підготовки; він надає допомогу країнам, що розвиваються, в формі інформації, довідкової документації, посилання місій, організації семінарів. Діють курси підготовки кадрів в галузі торговельної політики.

2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі

Вибір інструментів, які застосовуються для обмеження торгівлі, залежить від двох чинників: співвідношення сил груп тиску, що наполягають на реалізації тих чи інших заходів, а також від можливих заходів у відповідь з боку урядів інших країн.

Регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється на двох рівнях: 1)державний (за допомогою інструментів зовнішньо - економічної політики); 2)наддержавний (здійснюється шляхом різного роду домовленостей між країнами про зняття перешкод для вільного руху товарів).

Зовнішньо - економічна політика напрямлена на захист ринку або на стимулювання обсягу зовнішньої торгівлі, зміни її структури і напрямку товарних потоків.

Існує два види зовнішньо - економічної політики:

1)протекціонізму (захист внутрішнього ринку);

2)вільної торгівлі (політика лібералізації).

Інструментами зовнішньої торгівлі є тарифні і не тарифні методи.

Нетарифні методи впливають на ціни або безпосередньо на обсяг товарів. Тарифні методи регулювання впливають на ціни і передбачають застосування мита і митної квоти, що регулюють переважно імпорт

Мито - це державний податок, який сплачуються з митної вартості товару при перетині даного товару кордону країни.

Для зручності дослідження усіх видів мита я використовую класифікаційну систему, яка поділяє їх на групи в залежності від:

1) функцій:

• фіскальне (застосовується з метою поповнення державного бюджету по відношенню до експортних і імпортних товарів);