Тіньові капітали. Джерела і механізми нагромадження, шляхи повернення, легалізації і використання
Тіньові капітали. Джерела і механізми нагромадження, шляхи повернення, легалізації і використання
Насамперед зауважу, що капітал є не що інше, як система відносин власності. До національного капіталу треба включати весь капітал, який: по-перше, має походженням національну економіку (офіційну і "тіньову") та її ж обслуговує; по-друге, має походженням національну економіку, але обслуговує іноземні економіки; по-третє, є результатом використання національних капіталів в іноземній економіці.
А тепер я хотів би привернути увагу учасників "круглого столу" до дуже вагомого, а за сучасних умов, майже єдиного суттєвого джерела відтворення національного капіталу, а саме - "тіньового" капіталу. Чому це так? Хай свідчать цифри. По-перше, у держбюджеті 1998 року на капітальні вкладення в економіку і соціальну сферу було виділено 1,7 млрд гривень, в бюджеті 1999 року за тими ж напрямами - 2,2 млрд гривень. По-друге, за 11 місяців 1998 року комерційні банки видали кредитів народному господарству на суму 8,9 млрд гривень, з яких довгострокових, тобто тих, що використовуються як капітальні вкладення - 17,5 %. По-третє, державний зовнішній борг на кінець 1998 року склав 11,84 млрд доларів і збільшився протягом минулого року на 1,84 млрд доларів. Заборгованість за іноземними позиками під гарантії Кабміну - 1,1 млрд доларів. Якщо додати до цього внутрішній борг і перевести зовнішній у гривні, то загальна сума державного боргу складатиме близько 55 млрд гривень, тобто наближається до критичної межі 60 % ВВП. Вчетверте, у 1998 році зареєстровано прямих іноземних інвестицій - 727,1 млн доларів. А всього капітал нерезидентів в Україні складає 2,6 млрд доларів. По-п'яте, обсяги капітальних вкладень у 1998 році хоча вперше і зросли на 4,8 % і становили 13,5 млрд гривень, (у тому числі на об'єктах виробничого призначення 7,9 млрд гривень (68 %), з загальної суми капіталовкладень на частку власних ресурсів підприємств і організацій припадає 71,4 %), цього занадто мало одночасно для підтримання основних фондів підприємств у належному стані, оновлення виробництва, його розвитку і для потреб реструктуризації економіки. По-шосте, підприємства не мають обігових коштів: загальні кредиторська і дебіторська заборгованості перевищують річний обсяг ВВП. По-сьоме, фондовий ринок, який має забезпечувати залучення капіталів до перебудови економіки та її оновлення, не спрацьовує: у минулому році обсяги торгів на фондовому ринку складали лише 176 млн гривень, у тому числі 39 млн гривень - на вторинному. Водночас за розрахунками Мінекономіки для структурної перебудови економіки потрібно не менш як 40 млрд гривень.
Тому слідує висновок: офіційних капіталів в Україні занадто мало для структурної перебудови і технологічного оновлення економіки, а також її кредитного забезпечення. Залишається тільки надія на повернення "тіньових" капіталів до офіційної національної економіки: по-перше, з-за кордону; по-друге, зсередини країни.
За суттю "тіньові" капітали обслуговують в основному "тіньову" економіку. У "тіньовому" секторі України, за експертними оцінками, обертається 8-12 млрд доларів, що в гривневому еквіваленті перевищує той обсяг грошей, що обслуговує офіційну економіку. Крім того, за кордоном знаходиться ще 20 млрд доларів вітчизняних "тіньових" капіталів. У "тіні" долар виконує, крім функції обігу, ще й функцію накопичення (тезаврації), як і інші стабільні валюти. За експертними оцінками, щорічно нелегальний вивіз вітчизняного капіталу становить 3-5 млрд доларів, і це незважаючи на те, що дохідність вивезених за кордон капіталів невисока - 1 %.
Характерними рисами "тіньових" капіталів є: переважне використання в їхньому обігу готівки, у тому числі - доларів; значно вища мобільність "тіньових" капіталів порівняно з офіційними; висока дохідність, яка утворюється при використанні "тіньових" капіталів; слугування збагаченню певного кола людей за рахунок обкрадання всього суспільства. Останнє можливе за рахунок: привласнення ресурсів і використання засобів виробництва, виробничих приміщень; завищення цін легально виробленої продукції шляхом заміщення затрат "тіньової" діяльності; одержання пільг, дотацій без урахування доходів від "тіньової" економічної діяльності або незаконного користування цими пільгами при її здійсненні; ухилення від сплати податків; організації незареєстрованого підприємництва; здійснення незаконних операцій на фінансовому ринку тощо.
Відповідно до того, як "тіньова" економіка поділяється на 2 групи (та, що дозволена законом, але здійснюється з порушенням чинного законодавства або користуючись прогалинами в ньому, і заборонена законом), "тіньові" капітали також бувають некримінального і кримінального характеру.Ключові сфери економіки, де виникають і обертаються "тіньові" капітали: приватизація власності; економічна (господарська) діяльність; податкова система; човникова і вулична торгівля; довірче управління майном; страхова сфера; інтелектуальна сфера (піратство); митна сфера; внутрішня і зовнішня торгівля; бюджетна сфера; інвестиційна сфера; банківська сфера; грошовий обіг; податкова сфера (приховування доходів від оподаткування); паливно-енергетична галузь.
Негативний вплив отримання, обігу і нагромадження "тіньових" капіталів, який є реальною загрозою економічній безпеці, полягає в: експорті капіталів в інші країни і втраті національних інвестиційних ресурсів; появі економічної бази для впливу на державних посадових осіб, засоби масової інформації, політичні події, народних депутатів; суттєвому зниженні обсягів внутрішніх капіталовкладень; "тіньовому" інвестуванні, що поширює "тіньову" економіку; суттєвому зниженні бази оподаткування.