Фондові біржі, НАФТА

Американські комерційні банки здійснюють численні трастові операції, пов’язані з управлінням пакетами цінних паперів за дорученням клієнтів. Але їм заборонено тримати акції промислових компаній у своєму портфелі за винятком випадків, коли їх купівля здійснюється для запобігання втратам пов’язаним з неплатоспроможністю їх утримувачів.

Слід зважити й на те, що комерційні банки є головними постачальниками коштів для інвестиційних компаній та брокерських фірм.

Ринок цінних паперів і діяльність фондових бірж у США досить детально контролюються. Водночас з метою залучення іноземних інвесторів у 90-х роках діяльність фондових бірж було значно лібералізована. Це дає можливість збільшить обсяг обігу цінних паперів і кількість угод на фондових біржах, а відтак і питому вагу США на світовому фондовому ринку.

Німецькі фондові біржі. В Німеччині налічується вісім фондових бірж, котрі об’єднані у Федерацію німецьких фондових бірж. Найбільша з них – Франкфуртська фондова біржа, на яку припадає понад 50% усього обігу цінних паперів. Членами її є комерційні банки, а також курс – маклери та вільні маклери (фізичні особи), які отримали ліцензію на право здійснення операцій з цінними паперами на біржі в Міністерстві економіки. Курс маклери та вільні маклери не мають права здійснювати операції з цінними паперами за дорученням широких верств інвесторів ( що не є членами фондової біржі ). Кількість членів біржі не обмежена.В Німеччині банки мають право на здійснення всіх видів операцій з цінними паперами. Брокерських компаній та фірм в Німеччині немає. Вважається що універсалізація функцій комерційних банків найбільшою мірою відповідає потребам та інтересам клієнтів.

Регулювання та контроль за діяльністю фондових бірж покладено на уряди земель. Поточна діяльність фондових бірж контролюється державними біржовими комісарами, які призначаються урядами земель.

Таким чином, головна особливість фондових бірж Німеччини полягає, по-перше, в безпосередній участі банків у біржовій торгівлі, по-друге, в полі центричності самої системи фондових бірж. Монополія банків на ринку цінних паперів дає їм можливість, використовуючи свої міжнародні зв’язки, ефективно діяти на міжнародному фондовому ринку.

Біржова торгівля в Японії. Своєрідне фондове середовище сформувалось у Японії. Тут діють вісім фондових бірж. Найбільша з них – Токійська, на частку якої припадає понад 80% біржового обігу цінних паперів. Токійська біржа – це асоціація брокерських компаній, тобто акціонерних товариств, що отримали ліцензію на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами в Міністерстві фінансів Японії.

Законом про цінні папери і біржі Японії передбачається можливість членства в біржі іноземних юридичних осіб. Проте остаточне розв’язання питання про прийняття іноземної юридичної особи в члени біржі залишається в компетенції самої біржі. Іноземні брокерські компанії та фірми, що бажають здійснювати операції на японському ринку цінних паперів, повинні відкрити відділення в Японії та отримати ліцензію на проведення професійної діяльності з цінними паперами в Міністерстві фінансів Японії. При цьому встановлено обмеження щодо кількості службовців, зайнятих у відділені іноземної брокерської компанії. Крім того, керівник відділення іноземної брокерської компаній в Японії має бути громадянином Японії.

Північно – Американська асоціація НАФТА.

Наприкінці 80-х років починається серія консультацій та переговорів з приводу поглиблення та юридичного оформлення інтеграційних зв’язків між Мексикою і США. Звичайно ж Канада не могла залишатися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992 р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі – North American Free Trade Agreement (NAFTA). Згідно з цієї угоди, з січня 1994 року розпочато формування найбільшого у світі ринку. Створення його передбачено завершити у 2009 році.

Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західно – європейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.

По-перше, Північно –американська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою воно об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни.