Глобальні проблеми міжнародної економіки

Класифікація глобальних проблем за сферами діяльності не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часто мають умовний характер, а окремі глобальні проблеми зумовлені процесами, які є результатом взаємодії не лише природи та суспільства, а й взаємовідносин між державами. Наприклад, продовольча криза в слаборозвинених країнах у більшості випадків є результатом не лише їх внутрішнього розвитку, а й специфічного розподілу праці в світовій економічній системі, дисгармонії світових господарських зв’язків. Проте до якої сфери не належала б та чи інша глобальна проблема, вона має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості.

Кожна глобальна проблема об’єктивна за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури та політики визначають збільшення взаємозв’язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і, таким чином, становлять основу для можливостей глобалізації окремих складових сучасної цивілізації. За наявності суперечностей між світовим економічним розвитком та соціальним прогресом людства виникають об’єктивні причини для перетворення можливості глобалізації в її реальність, тобто появи глобальних проблем Наприклад, вирішивши коло великих проблем у сферах функціональних та прикладних досліджень, техніки та технології, науково-технічний прогрес одночасно визначив появу комплексу нових потреб, поставив нові завдання які в умовах високого ступеня інтернаціоналізації господарської діяльності набули глобального характеру.

Крім того на появу та загострення глобальних проблем впливають реальні конкретно-історичні умови. Без врахування соціальних факторів, специфіки суспільного устрою окремих держав неможливо до кінця з’ясувати сутність та джерела таких проблем.

При аналізі глобальних проблем необхідно врахувати загальні закономірності історичного процесу; загальні тенденції розвитку виробничих сил впливу на них НТР; соціальні фактори. За таких умов оптимальне вирішення глобальних проблем вимагає поєднання науково-технічних та соціально-політичних факторів у єдиний механізм, основу якого будуть складати колективні дії всіх держав. Координація зусиль сторін, які беруть участь у вирішенні глобальних проблем, ґрунтується на визначенні посильного внеску кожної з країн та вимог участі незалежно від рівня її розвитку та соціального устрою.

Серед глобальних проблем, які сьогодні постають перед людством, збереження миру – найбільш гостра проблема, яка вимагає невідкладного вирішення. Цивілізація людства дійшла до такого стану, коли локальні національні конфлікти без ефективних запобіжних заходів можуть перетворитися на глобальні і становить загрозу для життя на Землі.

Гонка озброєнь у ХХ ст.. досягла нечуваних масштабів. Протягом сторіччя світові військові витрати збільшилися більше ніж у 30 разів. Якщо в період між двома світовими війнами людство витрачало на військові цілі від 20 до 22 млрд дол.. США щорічно, то на сьогодні така сума перевищує 1 трлн дол..США

У сферу світової військово-виробничої діяльності, за розрахунками експертів ООН, втягнуто близько 50 млн чол.., а у військових дослідженнях та створені нової зброї зайнято від 400 до 500 тис. чол.. На ці цілі припадає 2/5 усіх витрат на розвиток науки.

Гонка озброєнь безпосередньо впливає на величину національного багатства, на рівень життя населення. Утримання сучасних збройних сил та забезпечення їхніх потреб наносять великої шкоди світовому господарству, посилюють диспропорції в його структурі, загострюють інші глобальні проблеми. Відволікання коштів на гонку озброєнь стало таким істотним, що під його впливом деформується механізм суспільного відтворення.

Гонка озброєнь – це також фактор забруднення природного навколишнього середовища, головними носіями якого виступають виробництво та випробування зброї масового знищення – ядерної, хімічної, бактеріологічної. В наш час у світі накопичено близько 50 тис. різних ядерних зарядів. Крім того, що вони самі загрожують людству, процес їх створення та зберігання також несе в собі загрозу. Радіоактивні відходи, які потрапляють у навколишнє середовище, впливають на імунну систему людини, викликають різноманітні захворювання. Наслідки аварії на ЧАЕС – пряме підтвердження тому.В таких умовах вихід може бути лише один: спільне, відповідно організоване ядерне роззброєння, яке буде сприяти зміцненню міжнародної безпеки, вивільненню необхідних для вирішення інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема збереження існуючої системи протиракетної оборони, яка не надає переваг жодній країні.

Не випадково при заснуванні Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (1992р.) як постійно діючого інституту була висунута пропозиція про спрямування частини коштів, вивільнених завдяки припиненню гонки озброєнь, на вирішення найбільш болючих економічних та екологічних проблем країн, які переходять до ринкової економіки, в тому числі й України.