Державне регулювання підприємницької діяльності, економічні функції податків
А це означає, що. реформуючи систему оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересів платників і держави. Найоптимальнішою та ефективною в умовах України була б. напевно, така податкова система, яка б відповідала соціальне орієнтованій моделі економіки. У цілому, податкову систему потрібно вдосконалювати у напрямку її уніфікації щодо джерел податків і забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання у підвищенні ефективності виробництва [21. 19].
2.2. Фінансово-інвестиційні важелі державного впливу на розвиток підприємництва
Зміцнення фінансової бази державної підтримки підприємництва може здійснюватися за рахунок чотирьох головних джерел:
- цільових коштів із бюджетів відповідного рівня (не менше 5% дохідної частини відповідного бюджету);
- фінансової діяльності регіональних фондів підтримки підприємництва, зокрема малого (доходи від надання кредитів, а також доходи від випуску та розміщення цінних паперів, у тому числі регіональних позик);
- пайової участі державних органів фінансової підтримки підприємництва у фінансуванні регіональних програм та інвестиційних проектів;
- іноземної допомоги, яка може здійснюватися у різних формах [7. 206].
Основними формами та методами державної фінансово-інвестиційної підтримки прямого впливу на розвиток підприємництва є:
- застосування дотацій, субсидій, субвенцій;
- державні й місцеві замовлення;
- надання позик і гарантій державними та регіональними органами;
- сприяння розвитку фінансово-промислових груп;
- фінансова підтримка загальнодержавних фондів та регіональних фінансових інститутів [7. 206].
Фінансова підтримка підприємництва в Україні з боку держави здійснюється здебільшого через такі фонди: Український фонд підтримки підприємництва. Державний інноваційний фонд. Фонд підтримки фермерських (сільських) господарств.
Фінансова підтримка в різних її формах має надаватися на засаді селективної структурної і фінансової політики. Перевагу матимуть суб'єкти господарювання, які працюють у пріоритетних напрямках економіки, зайняті випуском експортної або імпортозамінної продукції; агропромислові утворення нового типу; інноваційні підприємства та підприємства, які створюють нові робочі місця.Особливе місце серед фінансових важелів належить державному кредитуванню підприємництва, що має цільовий та пільговий характер. Насамперед державний кредит надається на конкретні цілі, визначені в державних економічних програмах, і є значно вигіднішим проти приватних кредитів для підприємницьких структур і за величиною процентної ставки, і за вимогами щодо забезпечення кредитів, і за термінами та порядком їх повернення.
У світовій практиці державного кредитування підприємництва використовуються такі основні форми позик:
- позики, що повертаються у разі успіху і надаються як допомога на впровадження інновацій;
- пільгові позики, коли держава як активний посередник між підприємством та фінансовою установою бере на себе значну частину виплати процентів, полегшуючи тим самим для підприємств умови одержання банківських кредитів;
- позики, що видаються на створення підприємства або на започаткування бізнесу, фізичним та юридичним особам, котрі вперше розпочинають підприємницьку діяльність;