Сировинна база хімічної промисловості україни, її регіональні особливості
Україна — великий виробник сірчаної кислоти і соди.
Сірчана кислота — «хліб» хімічної промисловості. Це один з універсальних хімікатів, що використовується для виробництва мінеральних (фосфорних) добрив та інших кислот в металургій¬ній, нафтопереробній, текстильній та інших галузях промисловості. Сірчана кислота — мало транспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач — суперфосфатне виробництво, то й вироб¬ництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах пере¬робки фосфатів — у Сумах, Костянтинівні, Вінниці і Одесі. Крім того, її виготовляють у Горлівці («Стирол»), Дніпродзержинську («Азот»), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров'я. Сиро¬виною для виготовлення сірки може бути будь-яка речовина, що її містить: природна сірка, сірчані колчедани, сірчанисті доміш¬ки, що містяться у попутних газах.
Родовища самородної сірки в Україні розташовані у межах Львівської області, а також частково в Івано-Франківській області. Починаючи з 50-х рр. розроблялось Роздільське родовище, з 60-х — Подорожненське родовище, а з 70-х років — Язівське та Немирівське родовища. На даний час відкрита розробка сірчаних родовищ кар’єрним способом завершена в силу як економічних, так і екологічних проблем. Продовжується лише розробка Немирівського родовища методом підземної виплавки сірки.
Найбільш відомі це - Роздільське ДГХП “Сірка” та на Яворівській ДГХП «Сірка» .Родовища калійних солей розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей. Найважливішими родовищами, що зараз експлуатуються, є Стебникське (ДГХП «Полімінерал») і Калуш-Голинське (ДГХП «Хлорвініл») родовища.
Виробництво синтетичних смол та пластмас
Синтетичні смоли і пластмаси виготовляються в районі знахо¬дження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєверодонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), в Черкасах, Одесі тощо. Синтетичні смоли — вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синте¬тичних волокон.
Синтетичні смоли, що виготовляються в Україні, а також пе¬реважно привізна целюлоза використовуються для виробництва хімічних волокон. Це виробництво характеризується підвищеною трудомісткістю і зосереджене в районах, добре забезпечених трудо¬вими ресурсами, котрі, як правило, є й регіонами текстильної про¬мисловості. Хімічні волокна виготовляють в Києві, Чернігові, Чер¬касах, Житомирі, Сокалі (Львівської обл.). Приблизно третина хіміч¬них волокон, що виготовляються в країні, використовується на тех¬нічні потреби. Більша частка хімічних волокон є синтетичними.На основі використання полімерних матеріалів в країні розви¬нута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється шинне виробництво, що є великим споживачем синтетичного ка¬учуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобу¬дуванням, особливо з автомобільною промисловістю — голов¬ним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Си¬біру. Технічна сажа — важливий компонент виробництва гуми, що виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кре¬менчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості — шинний завод у Дніпропетровську і Білоцер¬ківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї га¬лузі е також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо.
Виробництво лаків і фарб
Україна — значний виробник лаків і фарб. У минулому її част¬ка становила 25% цієї продукції колишнього Радянського Союзу. Сировиною для її виробництва є природні смоли, рослинні масла, синтетичні матеріали. Асортимент продукції, що виготовляється, достатньо широкий: антикорозійні і декоративні лаки і фарби,
розчинники, смоли тощо. Основну частину цієї продукції виготов¬ляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров'ї (Дніпропет¬ровськ, Кривий Ріг). Виробництво лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Оде¬сі, Сімферополі. На відходах коксохімічного виробництва розви¬вається велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барв¬ники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості. Її головний центр — Рубіжне (Луганська обл.). Анілінові барвники виготовляють також Горлівський коксохімічний і Сивашський анілінофарбні заводи. Створено велике виробництво оптичних відбілювачів, високоякісних пігментів. У великих містах, що ма¬ють значні науково-дослідні заклади, розвинута хіміко-фармацевтична промисловість. Її центри — Київ, Житомир, Харків, Полтава, Луганськ, Львів, Одеса.