Розміщення продуктивних сил Миколаївської області
Первинною сировинною ланкою представлений у районі металургійний комплекс. Комиш-Бурунський залізорудний комбінат поблизу Керчі видобуває у кар’єрах залізну руду (Керченський залізорудний басейн), збагачує та агломерує її (з вапняком) і постачає на металургійний завод "Азовсталь" (м.Маріуполь). Неподалік від Керчі та Севастополя (Балаклавське родовище) видобувають найякісніші в Укра¬їні флюсові вапняки, які транспортують у Запоріжжя і Маріуполь. Переробна металургія представлена Одеським сталедротовим заводом. Великі машинобудівні заводи Одеси, Миколаєва, Херсона мають цехи малої металургії. Біля м. Миколаєва збудовано глиноземний завод, який перероб¬ляє імпортні гвінейські боксити для потреб Дніпровського алюмінієвого заводу (м. Запоріжжя).
Слабким місцем господарського потенціалу Півдня ви¬ступає паливно-енергетичний комплекс. На місцевих гідроенергоресурсах працюють Каховська ГЕС (351 тис. кВт) на Дніпрі та малопотужні Первомайська, Костянтинівська і Вознесенська на Південному Бузі. Експлуатуються природні горючі гази Криму (Глібівське, Задорненське, Джанкойське та Стрілкове родовища). Інші енергоносії в район довозять: вугілля — з Донбасу, нафту — з Поволжя та інших районів, горючий газ — з Шсбелинки з-під Харкова, електроенергію — зі Східного та Придніпровського районів. Найбільше електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ. Серед теплових електростанцій виділяються: Сімферопольська, Комиш-Бурунська, Севастопольська, Одеська, Миколаївська, Херсонська. Великі надії у розвитку виробництва електроенергії пов’язувалися з розвитком АЕС. На р. Південний Буг споруджена Південно-Українська АЕС (Миколаївська обл.). Споруджувались Кримська АЕС і Одеська АТЕЦ (тепер будівництво заморожене). В умовах екологічної не¬безпеки подальший розвиток атомної енергетики в районі невизначений. Електростанції району об’єднані в єдину Південну енергосистему, зв’язану зі всією Україною. У районі функціонують Одеський і Херсонський нафтопереробні заводи.
До транспортного комплексу входять усі види транспорту: морський, річковий, залізничний, автомобільний, повітряний, трубопровідний. Винятково важливу міжнародну роль відіграє морський транспорт, найбільшими портами якого є Іллічівськ, Південний (біля Одеси), Одеса, Херсон, Миколаїв. Для раціоналізації міжнародних залізничних перевезень збудована поромна переправа Іллічівськ—Варна (Болгарія). Діє також залізничний пором через Керченську протоку між Кримом і Кавказом. Річковий транспорт найбільш розвинутий на Дніпрі і Дунаї. Головні порти — Херсон, Нова Каховка. Судноплавні також Дністер, Південний Буг, Інгулець.
1.2. Територія і населення.
Миколаївська область займає північно-центральну частину Південного району, тобто розташована на півдні України , в басейні нижньої течії річки Південного Бугу. На півночі вона межує з Кіровоградською, на заході – з Одеською, на сході – з Дніпропетровською, на південному сході – з Херсонськими областями, а з півдня омивається Чорним морем.
Її територія – 24,6 тис. кв. км. (4,1 % всієї площі України), населення – 1298,8 тис. чоловік (2,6 % жителів України). Густота населення на 1 кв. км – 53 чоловіка. У містах проживає 66 %. Це на 2,0 % менше ніж по Україні. У селі відповідно проживає 34 % населення, що на 2,0 % більше ніж по Україні. Українців – 78,9 %, росіян – 16,1 %, інших національностей -- 5% Досить чисельними на Миколаївщині є: молдавани (17 тис., 1,3%), білоруси (14 тис., 1,1%); євреї (12 тис., 0,9%).
1.3. Адміністративний склад
Таблиця 1.1
Адміністративний склад Миколаївської області(на 01.01.1999 р.)
Обласним центром Миколаївської області є Миколаїв. Миколаїв(518 тис. осіб) лежить на березі Бузького лиману за 50 км від Чорного моря. Це річковий і морський порт, великий індустріальний центр. Його називають ,,столицею” українського суднобудування(три великі заводи). Найважливіші міста Миколаїв, Вознесенськ, Первмайськ, Южноукраїнськ.
Р о з д і л 2.
Населення і зайнятість.
Основа кожної держави – це населення, люди, які є громадянами, носіями державного сувернітету. Нормальний розвиток держави не можливий без достатньої кількості населення, його працересурсного потенціалу, виробничої і духовної культури.Проводячи паралелі становища Миколаївськоїобласті та України по відношенню до зайнятості населення і його кількості, то чітко видно тенденцію зменшення кількості населення, старіння його складу. З іншого боку важкі економічні умови та криза в економіці привели до безробіття (зокрема прихованого)