Електроенергетика України: фінансові проблеми та перспективи галузі

Також одним з найважливіших аспектів функціонування ринку є забезпечення збалансованого державного регулювання. В Україні функції державного регулювання в електроенергетиці здійснює НКРЕ (національна комісія регулювання електроенергетики), утворена Указом Президента України в 1994 році. Основними завданнями НКРЕ є ліцензування господарської діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії, формування цінової та тарифної політики в електроенергетиці, участь у формуванні і забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку. Але ще досі не прийнято закон “Про основні засади функціонування оптового ринку електроенергії України”, хоча сам оптовий ринок започатковано у 1996 році з метою:

•оптимізації формування на основі конкуренції виробників електроенергії її оптової ціни, яка б забезпечувала відшкодування витрат виробників та стимулювала роботу галузі;

•погодинної оптимізації балансу виробництва електроенергії та її споживання;

•створення економічної системи, що забезпечило б фінансову стабільність галузі та заінтересованість у ній потенційних інвесторів.

Правовою базою функціонування оптового ринку став Закон України "Про електроенергетику". Цим Законом встановлено, що купівля та продаж всієї виробленої на електростанціях електроенергії здійснюється через оптовий ринок; фукціонування інших оптових ринків в Україні забороняється; обов’язковою умовою для учасників оптового ринку є купівля та продаж всієї виробленої енергії лише на оптовому ринку і відповідна заборона її прямої купівлі постачальниками електроенергії від енергогенеруючих компаній теплових, атомних станцій та гідроелектростанцій.

Створення оптового ринку дозволяє вирішити ряд принципово важливих завдань підготовки вітчизняної електроенергетики до роботи в умовах ринкової економіки. Внаслідок цього колишня адміністративна система управління галуззю, що базувалася на восьми регіональних монопольних структурах, замінена ринковою конкурентною системою виробництва, передачі і поставки електроенергії.Зважаючи на особливі умови функціонування об’єднаної енергетичної системи, договором, на підставі якого створено оптовий ринок, запроваджено спеціальний порядок розрахунків з використанням єдиного розподільчого рахунку оптового постачальника електроенергії. Цей порядок мав гарантувати задоволення фінансових інтересів усіх учасників оптового ринку, оскільки кожен з них отримував належну йому частку коштів, яка покриває їх витрати з провадження діяльності на оптовому ринку. Але криза неплатежів, існування бартерних, давальницьких та інших схем розрахунків не дозволили повною мірою запровадити запропоновану договором модель організації оптового ринку.

Функції оптового постачальника електроенергії здійснює ДП “Енергоринок”. Відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок, ДП “Енергоринок” виконує також функції розпорядника коштів та розпорядника системи розрахунків оптового ринку.

Внесення зазначених змін до Закону України “Про електроенергетику” повинно значною мірою сприяти зміцненню платіжної дисципліни на оптовому ринку та вдосконаленню відносин між його учасниками.

Як можна помітити запропоновані мною пропозиції торкаються саме участі держави в розвитку даної галузі. Нічого дивного в цьому немає, адже зараз саме держава є власником більшості енергогенеруючих підприємств. Тому й за наслідки всіх змін, негативних та позитивних, відповідальність несе держава.

Для реалізації намічених цілей має бути забезпечена чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб’єктів господарювання.

На жаль лише деякі підприємства України можуть і хочуть робити кроки вперед. Так в даний момент реалізуються два проекти із залученням іноземних інвестицій: проекти реабілітації Зміївської ТЕС та Старобешівської ТЕС. Також н асьогоднішній день реалізуються декілька проектів реабілітації діючих та будівництва нових електростанцій: проект реабілітації ГЕС та управління в системі, який підтримується позикою Світового банку в обсязі 114 млн. і передбачає реабілітацію 8 ГЕС Дніпрповського каскаду. Провадиться будівництво нових ядерних енергоблоків – №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС. Готовність цих енергоблоків 90%. І незважаючи на це вартість проекту завершення будівництва становить близько $1,5млрд.

Залучення інвесторів сприяло б і підвищенню ефективності виробництв, оскільки ті напевно б принесли досвід роботи в ринкових умовах, якого не мають наші керівники. Ну і звичайно це дало б значну фінансову підтримку.