Вплив терористичних актів у США на підприємницьку діяльність в Україні

Здавалося, що нашим підприємцям до антитерористичних акцій? Та з’ясувалося, що ця кампанія хоч і не має прямого стосунку до підприємців, але, якщо вже дуже захочуть представники влади (і української, і американської), то може зачепити кожного.

5 листопада 2001 р. у відомстві Володимира Стельмаха завершили перевірку банківських рахунків на причетність до тих чи інших терористичних організацій і окремих осіб-послідовників бен Ладена. Процедура доволі проста: банкірам вказали, кого шукати (перелік підозрюваних у тероризмі на трьох аркушах), і дали на все десять днів. Звіти, подані банками мало кого здивували — у жодному українському банку не було знайдено жодного терористичного рахунка. А банків у нас немало — у Державному реєстрі їх 190.

Усе було б добре, якби в НБУ не пообіцяли продовжити цю практику. Директор департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку Сергій Брагін заявив, що робота з виявлення коштів, зароблених нелегально, або таких, що належать терористичним організаціям чи фізичним особам, триватиме. Що більше, віднині під час відкриття рахунків банки звертатимуть пильнішу увагу на назви юридичних та фізичних осіб. У банках «Контрактам» сказали, що увагу приділятимуть не тільки назвам: не виключено, що з часом почнуть перевіряти власне і клієнтів. Щоправда, достеменно не відомий механізм та процедура цих перевірок.

Нічого дивного в цьому немає. Антитерористична кампанія зараз крокує всім світом, під цей шумок намагаються викрити й певні «тіньові» кошти. Що вже казати після того, як про свої наміри допомогти світовим фінансовим контролерам висловилися швейцарські банки. Певні заходи почали здійснювати і в США: там розпочали глобальну кампанію зі знешкодження фінансової мережі Осами бен Ладена. Перші ордери на арешт виписано у Вашингтоні, Бостоні, Міннеаполісі, Огайо та Сіетлі.

Ще одне рішення НБУ, про яке стало відомо нещодавно, дехто також схильний пов’язувати саме з кампанією боротьби з відмиванням брудних грошей, у тому числі терористичних. Втретє протягом 2001 року змінено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (постанова НБУ від 16.10.2001 р. № 432). Оскільки розрахунки для платника коштів при внесенні їх через каси банків на рахунки отримувачів є готівковими, НБУ вирішив запровадити і для цих розрахунків підприємств та підприємців відоме обмеження в 3 тис. грн протягом одного дня.

Тобто раніше сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим лише через касу підприємства — отримувача коштів не повинна була перевищувати 3 тисячі гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Тепер сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) як через їхні каси, так і через каси установ банків не повинна перевищувати 3 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. У світлі боротьби з відмиванням брудних грошей цей крок НБУ, можливо, і виглядає логічним, але через таке обмеження банки втратять комісійні та «живу» готівку в касі, а підприємства — канал збуту товарів.

Минулого тижня Комісія з міжнародної торгівлі США (ITC) визнала Україну винною у застосуванні демпінгових цін на вироби з гарячокатаної вуглецевої сталі. Днями мають ввести антидемпінгове мито на цю продукцію. «Середньозважене антидемпінгове мито до України було визначене на рівні 90,33%», — сказав у інтерв’ю «Контрактам» заступник керівника торгіовельної місії Посольства України у США Юрій Панасюк.

За його словами, рішення Комісії остаточне, і різної апеляційної тяганини, характерної для США, у цьому випадку не буде. Варто зазначити, що з 24 квiтня поточного року в США вже встановлено попереднє мито на гарячокатаний плаский прокат, що ввозиться з України, у розмірі 89,49%. Застосування обмежень до української сталі — реакція американського уряду на економічну кризу, яка посилилася після терористичних ударів по США. Американці закривають свої ринки для «невигідних» імпортерів, у такий спосіб підтримуючи свого виробника. Обсяг постачання у США гарячокатаного прокату українського походження в минулi роки був на рiвнi 160—190 тис. тонн на рiк, що становить близько 2,7% всього iмпорту в цiй країнi.

За словами керівника Управління торговельних обмежень та несумлінної конкуренції Мінекономіки Ярослава Шиманського, цього року імпорт української сталі до США скоротився на 88%, і до кінця року ми повністю втратимо цей ринок. Вочевидь, обмеження iмпорту гарячокатаного прокату торкнеться не тільки Марiупольського металургiйного комбiнату iм. Iллiча i «Запорiжсталi». Тепер повернення експортної виручки в Україну ще більше скоротиться, а відтак уже найближчим часом на валютному ринку вочевидь спостерігатиметься дефіцит «зелених» — гривня дешевшатиме.