Міжнародні економічні зв'язки України
Об'єктивними причинами, що перешкоджають нині входжен¬ню України як повноправного партнера у світове господарство, є низька конкурентоспроможність її продукції на світових ринках. З вітчизняних промислових товарів на ринках далекого зарубіж¬жя може конкурувати не більше 1 %. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнарод¬ним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифі¬катів, йому властивий низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу зростають до 25%.
Крім того, в Україні недосконалою є система управління зов¬нішньоекономічною діяльністю. До основних причин, що зумовило сучасний рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків раїни, слід віднести такі.
По-перше, після розпаду колишнього Радянського Союзу стався значіначний розрив господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед з Росією. Через це Україна втратила частину Іїх традиційних ринків збуту, зупинилося чимало підприємств 23 відсутність комплектуючих виробів тощо. Більше того, Ро-значною мірою втратила інтерес до виготовлених у нашій |ині виробів, приладів, машин, а також виплавленого металу до внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть вироби, в яких вона зацікавлена, не можуть бути реалізовані на инку, оскільки вони дорожчі за зарубіжні аналоги на ЗО—50%.
По-друге, переважання в експорті України паливно-сировин-групи товарів, їх частка нині перевищує 70%, а разом з това-Іи народного споживання становить понад 90%. По-третє, в структурі експорту низькою є частка машин, облад-шя, об'єктів інтелектуальної власності. Згідно з даними Держкомстату України тільки 0,5% від загальної кількості вироблених ІІшх видів машин і обладнання за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними на світовому ринку.
По-четверте, в експорті незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва.
По-п'яте, відмічається значне зростання частки бартерних ліерацій у зовнішньоекономічній та господарській діяльності гредині країни. Нині ця частка становить майже 80%.
Слід визначити пріоритетні напрями розвитку експортної спе-шації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої про-ії і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудуван-літакобудування, в ракетно-космічній техніці та створенні надтвердих матеріалів.
В Україні необхідно налагодити виробництво імпортозамінної продукції, зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі та ін.
По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зов¬нішьоекономічній діяльності. Нині Україна, згідно з оцінкою міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає лише 130-те місце в світі.
По-сьоме, важливо налагодити надійний державний контроль.
Так, у розвинутих країнах світу держава бере на себе облік і всебічний контроль за експортом і імпортом товарів.
3. МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ
Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективвного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механії му зовнішньоекономічних зв'язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створенні фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносині України з навколишнім світом на принципово нових засадах.
Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків розуміють сукупність конкретних їх форм, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподар¬ських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.