Характеристика Надвірнянського переробного заводу

Надвірнянський нафтопереробний завод належить до найстаріших підприємств нафтопереробної промисловості України.

Завод засновано в кінці ХІХ ст. приватною особою, прізвище якої встановити не вдалося.

Завод призначений для перегонки нафти місцевих родовищ, які знаходились в с. Битьків, с. Пасічна, с. Космич. Постачалась нафта на завод в дерев’яних бочках, а також в цистернах із Борисполя Львівської області.

В 30-х роках завод переходив декілька раз в руки закордонних фірм, які купували і продавали його так як західні області України на тай час були розділені між різними державами.

В 1927 році завод переробляв 450 тонн нафти в рік, працюючи тільки літом. На ньому працювала кубова установка періодичної дії, яка складалася із семи кубів. На кубовій установці одержували бензин з КК – 2250С, освітлюючий газ з КК – 3500С і мазут.

В 1927-1928 роках завод перейшов на більш механізовану роботу.

В 1936 році господар заводу купив нафтопереробний завод в селі Печеніжин Коломийського району. Все обладнання було переведено в Надвірну, встановлено це два великих куба з дефлегматорами для одержання парафінованого масла, побудовано парафіновий цех, який виготовляв 40 тонн парафіну в місяць.

Технологічно схема одержання парафіну принципово не відрізнялася від існуючої.

В 1937-1938 роках завод переробляв 750 тонн нафти в місяць.

В 1939 році потужність заводу досягла 1000 тонн в місяць.

В вересні 1939 року завод перейшов в державне підприємство Радянського Союзу при возз’єднанні західних областей України з південними.

В 1940 році на заводі було побудовано ще один куб на 24 м3 і потужність його зросла до 1150 тонн в місяць.

Під час окупації Німеччиною західних областей України завод частково був виведений з ладу і не працював. Цінне обладнання парафінового цеху та кубові установки були вивезені в Німеччину. Після звільнення від німецьких загарбників завод було відновлено і в кінці 1944 року він уже переробляв 1150 тонн нафти в місяць.

В 1945 році був встановлений ще один куб і котел, привезений зі Станіславського нафтопереробного заводу, що дозволило збільшити виробництво до 1350 тонн нафти в місяць.

В 1949 році встановили ще один куб на 44 м3 з підігрівачем. В такому вигляді завод пропрацював до 1954 року.

В 1954-1955 роках завод був реконструйований. Кубові установки було знесено і встановлено атмосферно-трубчату установку потужністю 200 тонн нафти за добу.

В зв’язку з тим, що завод був нерентабельним, декілька разів виносилось рішення про закриття підприємства: в 1947-1953 роках, в 1955 році і в 1958 році.

Але дякуючи наполегливості партійних обласних організацій колективу підприємства закриття не було реалізовано. Коли було винесено рішення в 1955 році, що завод буде працювати тільки до 1958 року, потужність заводу становила 15 тисяч тонн в рік по переробці нафти.

За ініціативою колективу, підприємство за рахунок коштів Держбанку, потужність заводу до 1958 року було доведено до 224 тис. тонн нафти в рік і підприємство замість збитків в розмірі 130 тис. крб. в 1954 році дало в 1958 році прибуток в розмірі 1080 тис. крб. в зв’язку з чим питання про закриття заводу відпало.