Методи наук.аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства України

де Зт – витрати праці, людино-години.

4.Водоёмкость виробництва:

Вм = Зв/ Пг,

де Зв – витрати води, л.

5.Фондоёмкость виробництва:

Фм = Сф/ Пг,

де Сф – вартість основних фондів, грн.

6.Капиталоёмкость виробництва:

Км = Скв/ Пг,

де Км – вартість капіталовкладень на спорудження об'єкта, грн.

7.Транспортабельність продукції:

Тп = Зпр/ Пг,

де Зпр – витрати на перевезення продукції, грн.

8.Собівартість продукції:

З = Сс + См + Зо,

де Сс і См – вартість сировини, матеріалів, палива, енергії й інших предметів праці й амортизаційних відрахувань, грн.; Зо – витрати на оплату праці і реалізацію продукції, грн.

При визначенні ефективності функціонування господарства підприємства використовують систему вартісних показників: валову і товарну продукцію, чисельність працівників, продуктивність праці, вартість основних виробничих фондів, матеріальні витрати і капітальні вкладення.

Аналіз територіальної організації господарств передбачає використання економіко-статистичних методів. Серед них найбільш розповсюдженими є обчислення індексів і середніх величин, кореляційний аналіз, групування і графоаналітичний метод.До традиційних методів аналізу розміщення продуктивних сил належать порівняльний спосіб вивчення економічних і економіко-географічних явищ, їхня конкретизація і генералізація. Запозиченим з економічної географії, що широко використовується в прикладних розробках, є картографічний метод. Економічне картирование є наочним і конкретним інструментом при дослідженні території, аналізі особливостей розміщення і взаємозв'язки предметів і явищ. Особливе значення має вимір економічних відстаней (по ізолініях тарифів на перевезення пасажирів і вантажів), щільності населення. Визначений інтерес представляють карти статистичних поверхонь (щільності основних фондів у розрахунку на 1 кв.км поверхні і на 1000 чіл.), що дають можливість установити взаємозв'язку економічних явищ з місцевими умовами.

При моделюванні розміщення виробництва на перспективу досить широко використовують нормативний метод, роль якого зростає в нових умовах господарювання, спрямованих на подолання так називаного витратного механізму.

Однак сучасні економічні явища і процеси, властивому територіальному розміщенню виробництва, дуже часто мають масовий характер і обумовлені складним комплексом причин. Тому аналізувати їх можна тільки за допомогою точних кількісних методів дослідження, що називаються економіко-математичними методами. Сутність останніх складається у формалізованому описі економічних явищ і процесів у виді відповідних моделей- систем математичних рівнянь.