Передінвестиційні дослідження

1. Передінвестиційні дослідження починаються з опрацювання інформаційної стратегії суб'єкта господарювання. Інформаційна стратегія передує стану попередньої розробки інвестиційного проекту. Інвестор керується цією стратегією на всіх етапах життєвого циклу інвестиційного проекту, який складається з передінвестиційної фази, фази інвестування і фази експлуатації виробництва.

Інвестиційна стратегія визначає можливості поліпшення роз-в господарювання суб'єкта за допомогою інвестицій, тобто окреслює напрямки інвестування з метою одержання прибутків і збільшення власних активів.

Згідно з обраною стратегією інвестор оцінює альтернативні інформаційні проекти, проводить їх ТЕО, вибирає найперспективніші, і формує відповідні інвестиційні портфелі.

Така стратегія звичайно називається активною, оскільки спрямовується на максимальний прибуток. Противагою активній стратегії є пасивна, при якій інвестор прагне забезпечити за рахунок інвестицій непогіршення показників своєї господарської діяльності.

Залежно від типу інвестора: фінансово-кредитна установа чи підприємство визначаються форми інвестування та пріоритетність цілей інвестиційної стратегії (рис.1).

Форма інвестування залежить від стадії життєвого циклу, на якій знаходиться підприємство.

Інвестиційна стратегія компанії передбачає в першу чергу запровадження реальних інвестиційних проектів і формування портфелів такого типу. Ця форма інвестування забезпечує підприємству швидкий розвиток та освоєння нових видів продукції і розширення ринку збуту.

Рисунок 1.

Пріоритетність цілей

інвестиційної стратегії та форми інвестування

Фінансові інвестиції здійснюються підприємством на високій стадії розвитку. Така компанія формує портфель цінних паперів. При фінансовій скруті цей портфель може використовуватись як фінансовий резерв.

Інвестиційна стратегія інвестора повинна бути спрямована на підтримку відповідних пропорцій між первинним і вторинним резервами активів у складі портфеля. Якщо вторинний резерв формується виключно для цілей підтримки ліквідності, то первинний резерв формується з метою підвищення доходності суб'єкта господарювання, але разом з тим він повинен виконувати роль своєрідного амортизатора при фінансових труднощах. Це означає, що за перших обставин негайно потрібно продавати активи первинного резерву при вичерпанні ресурсів вторинного резерву і втрачати при цьому майбутні доходи.

2. Найвідоміші методи оцінювання ефективності інвестицій можна розділити на три групи:

1) методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з в-ми. Ці методи на сьогодні є традиційні;

2) методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю;

3) методи оцінки ефективності інвестицій, що грунтуються на теорії вартості грошей.

За допомогою цих методів здійснюється інвестиційний аналіз проектів, тобто оцінюється і зіставляється інформаційна привабливість напрямків інвестування, окремих програм (проектів).

Залежно від виду оцінки ефективності застосовуються певні методи інвестиційного аналізу.

Традиційні методи базуються на обчисленні таких показників, як норма ефективності та період окупності інвестицій.