Структура договору та його основні чинники

1). Преамбула або вступна частина договору містить такі основні положення:

а). Назва договору (купівлі-продажу, поставки, оренди, про спільну діяльність). Це дає можливість зразу довідатись, про які правовідносини йде мова. Якщо назва договору не вказана, його доведеться прочитати і лише тоді довідатися про його суть. Ця обставина у кожного викликає почуття роздратування. А це досить небажано, якщо договір буде читати арбітр або податковий інспектор.

б). Дата підписання договору. Це дуже важливо, тому, що з датою підписання договору пов’язані правильне визначення моменту його укладення та встановлення строку завершення його дії і тих юридичних наслідків, які з цим пов’язані. Якщо сторони підписують договір в різний час, то він вважається укладеним з моменту його підписання останньою стороною.

в). Місце підписання договору. Мається на увазі місто або населений пункт. І це не просто формальність. Ця умова має інколи дуже велике юридичне значення:

- правоздатність і дієздатність осіб, які складають угоду;

форма угоди;

зобов’язання, що виникають з угоди.

Це важливо при укладанні зовнішньоторговельних контактів і договорів з фірмами держав-учасиць СНД.

г). Повна фірмова назва контрагентів під якою вони зареєстровані у реєстрі державної реєстрації.

д). Назви сторін за договором – “Підрядник”, “Постачальник”, “Замовник”. Це необхідно для того, щоб у тексті договору кожний раз не повторювати повністю фірмові назви сторін.

е). Докладна назва посади, прізвища, імені, по-батькові особи, що підписує договір, а також назва документу, з якого випливають її повноваження на підписання договору.

Як показує практика, інколи недобросовісні контрагенти, не бажаючи виконувати свої зобов’язання за договором і нести відповідальність, оголошують про те, що особа, яка підписувала договір, таких повноважень не мала. Крім того, ще один з найпоширеніших способів шахрайства.

Перевірка повноважень особи що підписує договір. Дуже важливо переконатися у особі, яка підписує договір, тобто перевірити її паспорт. Якщо договір підписує директор, він діє від імені підприємства без довіреності. А тому треба тільки переконатися в тому, що він дійсно директор. Про це можна дізнатися з наказу про призначення особи директором, з посвідчення або протоколу Зборів власників підприємства.

В даний час, коли директор працює за наймом, власники можуть обмежити повноваження директора і надають їх тільки за згодою правління або зборів власників.

Для того, щоб не було неприємностей, необхідно продивитися відповідний розділ статуту підприємства-конкурента і переконатися, що повноваження директора не обмежені.

В деяких фірмах буває декілька керівників, поряд з директором може працювати президент, голова загальних зборів та інше. У цій ситуації важко визначити, хто ж є дійсним і повноважним керівником підприємства. Це можна визначити з статуту підприємства, в якому мають бути закріплені повноваження кожної посадової особи.

Заступник керівника, хоч і є повноважною особою, але у відповідності до чинного законодавства лише одна особа підприємства – керівник – має право виступати від імені підприємства без довіреності. А тому у заступника має бути довіреність.