Проблеми інвестування та розвитку АПК України
Крім того, кілька спільних підприємств займалися виробництвом промислових товарів, що не належать до асортименту агропромислової продукції. Але наявність таких об'єктів може позитивно впливати на фінансове положення агропромислових підприємств, використання в них робочої сили. Найбільші розміри статутного фонду спільних підприємств належали іноземним партнерам з Австрії, Швеції й Італії. Ще не одержали належного розвитку іноземні інвестиції у виробництво засобів виробництва для сільського господарства і переробної промисловості АПК.Що стосується створення підприємств, що цілком належали б іноземним власникам, то дня цього останні повинні мати дня своїх капіталів в Україні не тільки сприятливе правове й економічне середовище, але і бути добре обізнаними про ринок, що вони захочуть освоїти. Тому по об'єктивних обставинах не слід очікувати створення більш-менш значного прошарку таких підприємств в АПК України раніше, ніж через чотири-п'ять років.
З іншого боку, для економічного росту АПК України було б, мабуть,більш доцільним не створення на нашій території значної кількості підприємств, що цілком належать іноземним власникам, а імпорт через границю ліцензій і "ноу-хау" на передову техніку і технології і створення на цій основі спільних підприємств. При цьому значний економічний ефект може дати уніфікація засобів виробництва щодо тих, що використовуються в розвитих країнах. Наприклад, у переробній промисловості АПК цей прийом дозволив би, за деякими оцінками, удвічі скоротити капітальні вкладення в порівнянні з засобами виробництва, створеними по індивідуальних проектах.
Залучення іноземних інвестицій, як свідчить світова практика, є засобом стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку. Наприклад, уже на сучасному етапі маються умови для створення за рахунок іноземних інвестицій більш конкурентного середовища на спеціалізованому ринку устаткування для хлібопекарської промисловості. Тут існує потенційна можливість залучення в Україну цілого ряду іноземних фірм. Визначену зацікавленість в українському ринку виявляють,наприклад, такі французькі фірми, як"АПВ Павае Эквипмент", "К. Ш. И Кросан Шов Интернасиональ", "Верб Шарпентье Интернасиональ". Можливе залучення й аналогічних німецький фірм, наприклад,"Гюнтер Хейм Геретебау Гмбх" і ін.
Для одержання вигод і прибутків від іноземних інвестицій українськими підприємцями і державою в цілому необхідно не тільки ликвидироватьсуществующие в Україні перешкоди, про які згадувалося вище, але і взяти до уваги,що процес інвестування в умовах ринкової економіки органічно зв'язаний із усім комплексом маркетингу. Тому для прийняття рішень про імпорт чи товарів створення підприємств з іноземним капіталом необхідно вирішити ряд питань, а саме: де, у чи Україні за її межами, буде продаватися продукція, виготовлена завдяки чи імпорту на підприємствах з іноземним капіталом? Яка величина ймовірного платоспроможного попиту на цю продукцію? Які фактори сприяють залученню іноземних інвестицій в Україну? Які шляхи підвищення конкурентноздатності товарів, зроблених завдяки надходженню іноземних інвестицій? Які міри необхідно почати по стимулюванню ефективних для українського суспільства іноземних інвестицій?
Взаємозв'язок відзначених проблем може бути проілюстрована в процесі аналізу техніко-економічних характеристик устаткування для хлібопекарень, виробленого фірмою "АПВ Павае Эквипмент". Розглянемо комплекти з максимальною потужністю -1, 2 і 3 т готової продукції за зміну (8 годин), що мають велике поширення в європейських країнах.
Виходячи з рівня споживання хлібобулочних виробів в Україні і за умови полуторасменной роботи, найменш могутнього комплекту устаткування досить для забезпечення потреб у хлібобулочному і борошняному кондитерському виробах близько 4-5 тис. чіл., а комплекту устаткування на 3 т - 12-15 тис. чел. відповідно.
Для визначення платоспроможного попиту необхідно враховувати те, що дрібні хлібопекарні здатні більш оперативно реагувати на запити покупців, чим великі підприємства, але і продукція в них відносно дорожче. Тому за умови скорочення реальних доходів населення України погіршується можливість збуту продукції насамперед дрібних підприємств, хоча у великих містах існує досить численний прошарок споживачів, здатних і готових платити більш високу ціну за більш якісну продукцію. Саме в цьому сегменті споживчого ринку продукція гнучких дрібних хлібопекарень найбільш конкурентноздатна в порівнянні з продукцією великих підприємств.
Позитивно впливає на попит на хлібобулочні і кондитерські вироби і традиція їхнього значного споживання в раціоні населення України.
За умови обмеженості попиту виробники хлебопродукции можуть вибрати варіант максимального завантаження потужностей за рахунок скорочення удельноговеса виробів дрібної фасовки в загальному асортименті.Це дозволить знизити витрати за рахунок зменшення частки вартості устаткування, що приходиться на 1 т готовій продукції. Аналогічні міри широко застосовуються в роботі підприємств різних галузей харчової промисловості. Наприклад, устаткування фірми "Тетра-Пак Альфа Лавань", використовуване дня розливу молока на підприємствах Києва тільки в пакети обсягом 1 л, дозволяє расфасовыватьпродукцию в різноманітний набір дрібних упакувань від 355 до 750 мол. За умови росту цін це особливо важливо, оскільки дозволяє більш раціонально використовувати ресурси.Але повернемося до нашого приклада з пекарським устаткуванням. Предварительныйанализ свідчить, що потенційний внутрішній платоспроможний попит населення України, звичайно, за умови правильної організації маркетингу, є достатнім для забезпечення роботою принаймні 30-40 дрібних хлібопекарень потужністю 1-3 т готової продукції за зміну. Але значні перешкоди для імпорту відповідного устаткування (а саме імпорт товарів, як свідчить світова практика, в основному випереджає створення спільних підприємств) зв'язані з неконвертованістю карбованця. Українські підприємства, як і державні органи, відчувають гостру недостачу вільно конвертованої валюти. Якщо ж купувати валюту за курсом Національного банку України, то вартість відзначеного імпортного хлебопекарского устаткування в розрахунку на тонну потужності в десятки разів буде перевищувати вартість експлуатованого на Україні зараз, хоча останнє переважно і більшої потужності. Тому реальні можливості покупки устаткування для дрібних хлібопекарень значно менше тих, що можуть забезпечити потенційний внутрішній попит в Україні.