ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЮ ФОРМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
УДК 336.5.02:658.0
Бідник О.І.
Львівська комерційна академія
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЮ ФОРМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Обгрунтовано важливість власного капіталу для початку та продовження ефективного функціонування будь-якого підприємства. Розглянуто основні відмінності у формуванні статутного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм діяльності у відповідності до законодавства України.
Ключові слова: власний капітал, статутний капітал, формування, організаційно-правова форма.
І. Вступ. Власний капітал є підставою для заснування підприємства, а також продовження його господарської діяльності. Основним елементом власного капіталу підприємства є статутний капітал, який є показником, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Тобто це сума коштів, які авансовані в майно підприємства власниками (учасниками, засновниками) для забезпечення його життєдіяльності. Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства та реєструється у відповідних органах.
Дослідженням даного питання займались проф. Кірейцев Г.Г. [5], Воробйов Ю.М. [2], Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О., Нестеренко Н.В. [3], Терещенко О.О. [4] тощо. На нашу думку, дане дослідження потребує більш грунтовного аналізу та подальших розробок з метою застосування у практичній діяльності підприємств.
ІІ. Постановка завдання. Відсутність глибоких досліджень формування власного капіталу підприємств залежно від організаційно-правових форм діяльності та необхідність визначення особливостей різних видів власного капіталу із врахуванням умов трансформації економічної системи України зумовили вибір теми та завдань наукового дослідження.
ІІІ. Результати. Величина статутного капіталу використовується як основа при розрахунках багатьох економічних коефіцієнтів, які характеризують, у першу чергу, автономність бізнесу, а також дають змогу оцінити загальний фінансовий стан підприємства.
Статутний капітал є невід’ємною складовою частиною практично будь-якого підприємства, разом з тим, він – досить умовна величина, яка означає сукупний розмір внесених засновником або учасником коштів в момент створення товариства, наприклад, надані в натуральній формі цінності у власність підприємствам за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплаті акцій, оцінюють за вартістю, визначеною за домовленістю учасників [2; 3; 4; 5]. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об’єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір його статутного капіталу, а кошти чистих активів. До того ж, сам по собі розмір не може ніяким чином забезпечити права кредиторів на майно підприємства.
З точки зору економіста, зміст статутного капіталу полягає у забезпеченні створеної юридичної особи основними і оборотними засобами, необхідними для початку господарської діяльності з виробництва продукції, наданню послуг, продажу товарів чи виконанню робіт.
Відомості про розмір і порядок утворення статутного капіталу повинні бути зазначені в засновницьких документах колективного підприємства.
Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та інші) та деяких специфічних видів діяльності, пов’язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить перш за все від виду та масштабу діяльності.