Аналіз та оцінка фінансової звітності суб'єктів господарювання

Віддавши покупцеві товар у кредит - зареєстрували виручку, адже вона незабаром надійде. Разом з цим, записуємо витрати, завдані у зв'язку з отриманням саме цієї виручки (доходів від реалізації). Таким чином визначають прибутки або збитки.

Прибуток - це збільшення власності, збиток - її зменшення. Власність і гроші - не одне і те ж, вони лише

вимірюються грошовими одиницями. Одержаний у звітному періоді прибуток практично ніколи не дорівнює сумі залишків на грошових рахунках. Прибуток - це збільшення власності, а не грошових залишків. Можна одержати добрі прибутки (позитивний фінансовий результат), але при цьому вчасно не отримати оплату від покупців і, як наслідок, не мати змоги розрахуватися навіть за тими зобов'язаннями, що виникли у результаті завданих витрат, пов'язаних з очікуваними і вже відображеними доходами. Інший короткий приклад. Сума заробітної плати належить до витрат тоді, коли її вважають заробленою. Отже, ця сума обов'язково вплине на формування фінансового результату, тому не може бути не врахованою при складанні Балансу і Звіту про фінансові результати. Однак залишків грошових коштів ще не видана сума не може зменшити.

Користувачі фінансової звітності (особливо ті, хто вклав у підприємство свої кошти), аналізуючи фінансово-майновий стан, неодмінно захочуть_ знати, як "себе почувають" ті наймобільніші, найліквідніші активи, без допомоги яких основна мета бізнесу вкрай рідко може бути досягнута, адже лише у виняткових випадках прибуток отримують без допомоги грошей. Прибуток - це мета, гроші - засоби для її досягнення.

Досягнуту мету як збільшення суми власного капіталу дуже виразно показано у формі 1 - в Балансі. Відомості про те, яким чином отримано такий фінансовий результат, а також його складові цілком вичерпно викладено у формі 2-у Звіті про фінансові результати.

І перший, і другий документи свідчать про стан справ з точки зору фінансів. Проте ні Баланс, ні Звіт про фінансові результати не дають уявлення, наскільки міцними є грошові позиції підприємства, тобто чи вистачає в нього коштів на покриття різних зобов'язань, включаючи виплати заробітної плати і придбання нових активів, необхідних для безперервного ведення фінансово-господарської діяльності.

Успішність фінансово-господарської діяльності підприємства, безумовно, залежить від стабільності його грошових позицій.

Однак щоб діяльність була ритмічною, слід навчитися регулювати як величину, так і напрямки грошових потоків.

Для того, щоб користувач звітності міг отримати повну картину ведення бізнесу, до Балансу та Звіту про фінансові результати варто додати ще один - Звіт про рух грошових коштів.

Cash-flow у дослівному перекладі означає "готівковий потік". Зважаючи на те, що готівкою наші зарубіжні колеги і партнери називають не лише ті гроші, які тримають в руках, тобто касу (cash), а всі без винятку грошові надходження і оплати, що проходять за касовими (готівковими) і банківськими (безготів¬ковими) рахунками підприємства, ми також називатимемо cash-flow весь грошовий потік. "Живі гроші" - такий термін неофіційно використовують у нас. Ним називають усі надходження і перерахування, що не є бартерним обміном чи тимчасовими боргами, зарахованими до обсягів реалізації чи авансів виданих (дебіторська заборгованість) або неоплачених витрат чи авансів отриманих (кредиторська заборгованість).

Прибуток сьогодні - гроші завтра, гроші сьогодні - прибуток завтра. Ми вже знаємо, що це не слід вважати непорозумінням, оскільки фінансовий результат формується не з наявності чи відсутності платіжних засобів, а завдяки їх циркуляції в обігу.У країнах з високою правовою захищеністю власників зовнішні користувачі фінансової звітності, як правило, не мають доступу безпосередньо до облікових даних, що відображають рух на грошових рахунках. Замість цього вони завжди можуть почерпнути потрібну їм інформацію з даних спеціального звіту cash-flow. Арифметичний і логічний зв'язок його даних з даними Балансу і Звіту про фінансові результати не залишає сумнівів щодо достовірності наведеної в ньому інформації.

Звіт cash-flow надзвичайно простий для тих, хто його складає, і водночас с надзвичайно важливим для тих, хто ним користується.

В основі звіту cash-flow - так званий касовий метод визначення результатів діяльності. Однак не слід його плутати з відомим нам донедавна касовим методом визначення фінансових результатів. Вся "касовість" останнього полягала лише в тому, що визначення суми нарахованих витрат на обсяги "касової" реалізації залежало від розмірів питомої ваги витрат на виробництво в загальних обсягах виробництва. Американці, наприклад, такого способу взагалі не знають. Та й у нас він уже відійшов в історію, а тому навряд чи є сенс сперечатись з приводу доцільності (недоцільності) його застосування при визначенні величини фінансового результату. Касовий метод, про який йде мова, - це метод визначення результатів діяльності, за яким і доходи, і витрати визначають винятково за оплатою, незалежно від часу фактичного здійснення відповідних операцій. І хоча його не можна використовувати при визначенні фінансових результатів через відсутність у його основі зв'язку з кінцевим продуктом, значення показника суто грошових надходжень і видатків важко переоцінити.