Загальна частина характеристика підприємства

- натискати на клавіші не докладаючи сильних зусиль.

г) Оцінка матеріальних цінностей

Оцінка матеріальних цінностей безпосередньо пов'язана з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка матеріальних цінностей можлива: за купівельними цінами, фактичною собівартістю купівлі, яка визначається як середня зважена; за ринковими цінами, що склалися на дату складання звітного балансу; за обліковими цінами з визначенням відхилень останніх від фактичної собівартості купівель.

Фактична собівартість матеріальних цінностей складається із заготівельної собівартості товарно-матеріальних цінностей. що надійшли на підприємство, Тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі), й транспортно-заготівельних витрат. До складу транспортно-заготівельних витрат включають витрати по транспортуванню, комісійні й командировочні, природний убуток у дорозі, витрати по страхуванню вантажів і транспортних засобів, якщо вони мали місце по оформленню товарних і платіжних документів, й інші витрати, пов'язані із заготівлею та придбанням матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство, тобто їх фактурної вартості (сплаченої постачальникові при купівлі) й транспортно-заготівельних витрат.

У зв'язку з тим, що транспортно-заготівельні витрати змінюються залежно від партії вантажів, виду використовуваного транспорту, способу навантаження, зміни географії постачальників та інших факторів, змінюється також і фактурна вартість. Тому на практиці фактична заготівельна собівартість матеріальних цінностей визначається як середня зважена величина.

Купівельними цінами можуть бути: прейскурантні або договірні, прейскурантні зі скидкою або накидкою. До купівельних цін можна віднести й фактурні ціни, тобто вартість матеріальних цінностей, що випливає з рахунку фактури постачальника. Фактурні ціни визначаються за прейскурантом або договором із включенням різних націнок, скидок. вартості допоміжних послуг, транспортних витрат. Фактурна вартість одержуваних матеріальних цінностей буде різною залежно від методики включення до неї залізничного тарифу.

Облікові ціни визначаються або як середня зважена величина фактичної заготівельної собівартості за тривалий минулий період, або як планово-заготівельна собівартість, що визначається на основі прейскурантних (договірних) цін і планованої величини транспортно-заготівельних витрат.

д) Оцінка матеріальних цінностей за міжнародними стандартами

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають значну свободу у виборі методики оцінки матеріальних цінностей, тобто вони не обмежуються рекомендаціями з вибору мінімальної оцінки з двох можливих. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку використовуються такі види оцінки:

а) первісна вартість являє собою грошовий вираз ціни придбання конкретного предмету;б) відновлена вартість являє собою суму коштів, яку потрібно було б виплачувати на даний момент за необхідності заміни предмета іншим таким же;

в) чиста вартість реалізації - це ціна продажу за відрахуванням торговельних витрат у розумних межах прибутку. Цей метод дозволяє визначити упущену вигоду у випадках, коли предмет не буде реалізований на сторону;

г) приведена вартість - дисконтована величина майбутніх надходжень коштів, яку, як передбачається, може принести реалізація даного предмета у процесі звичайної комерційної операції.

В міжнародній практиці користуються спеціальними термінами, що характеризують методи оцінки матеріальних цінностей в активі балансу.

Метод Fifo - це метод, за яким матеріальні цінності оцінюються за ціною придбання (заготівельна собівартість), якщо вона менша від ціни продажу. Різниця відображує можливий прибуток. Ціна придбання визначається як середня зважена величина з усіх партій закуплених матеріальних цінностей або за вартістю першої придбаної одиниці товару. Fifo - це метод оцінки за первісною вартістю.