Система нетарифного регулювання
1. Глобальні - контингенти (квоти), що встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.
2. Групові - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.
3. Індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо-товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись-або а якої він може імпортуватись.
До найпоширеніших регуляторів імпорту (інколи експорту) належить ліцензія. Ліцензія - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів продукції, різних послуг.'Ліцензії поділяються на: 1. Відкриті (індивідуальні) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням Його загального -обсягу.
2. Разові (індивідуальні) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретному суб"остові ЗБД на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.
3. Генеральні - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певного товару та (або з певною країною (групою країн)) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару.
Ліцензуванню підлягають:
І. Продукція, роботи та послуги, які включені до переліку товарів державного призначення.
2. Експорт чи імпорт залежно від країни.
3. Продукція підприємств, які припускаються недобросовісної конкуренції чи наносять своїми діями збитки державі.
В Україні вперше режим ліцензування і квотування було застосовано відносно експорту товарів у 1992 р. (75 товарних позицій).
У 1993 р. цей режим поширюється на 32 товарні позиції.На початку 1994 р. режим квотування і ліцензування експорту поширюється на 31 товарну позицію; 'ліцензування на 17 позицій; режим , квотування і ліцензування товарів на імпорт - на 7 позицій (груп); ліцензування товарів на імпорт - на 4 товарні позиції. Наприкінці 1994 р. режим квотування та ліцензування товарів на експорт застосовувався до 5 товарних груп (зерно, вугілля, відходи та брухт дорогоцінних металів; чорних металів, чавун).
У 1995 р. режим квотування та ліцензування товарів на експорт залишився на рівні 1994 р. Режим ліцензування товарів на імпорт а-поширювався на 4 товарні групи (шлак, хімічні засоби захисту рослин, фармацевтичні продукти, ветеринарні препарати, мінеральні добривау > косметичні препарати та засоби особистої гігієни). ,о; •
В 1996 р. до переліку товарів, експорт яких підлягає квотуванню та , ліцензуванню, належать, зокрема, руди І концентрати дорогоцінних металів, ••; дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, відходи, та . брухт дорогоцінних металів і металів, .,, оплакованих дорогоцінними металами. При цьому експортна квота руд і концентратів дорогоцінних, металів становить 1т; алмазів оброблених чи необроблених, але , неоправлених і незакріплених - 200 тис. каратів; коштовних каменів (крім її алмазів) і напівкоштовних - 20 тис. кг; коштовних і напівкоштовних каменів . штучних або регенерованих - 180 кг; срібла (у тому числі з гальванічним " покриттям золотом чи платиною) необробленого чи у вигляді порошку -2700 кг; золота (у тому числі з гальванічним покриттям платиною) необробленого, напівобробленого чи у вигляді порошку - 180 кг; платини необробленої, напівобробленої чи у вигляді порошку - 300 кг; відходів і лому дорогоцінних металів і металів, оплакуваних дорогоцінними металами - 50 тис. кг; монет (тільки з дорогоцінних металів) - 450 кг; бурштину - 50 кг; виробів з бурштину - 1000 кг; кухонних і столових наборів, що містять хоча б один виріб, покритий дорогоцінними металами, - 1500 кг.
2. Механізм реалізації квот та ліцензій під час експорту та імпорту товарів
Дієвість системи ліцензування та квотування та її вплив на розвиток національної економіки залежать від того, яким чином проходить надання права на здійснення експорту чи імпорту товарів, тобто видання квот і ліцензій.