Основи діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ).
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі товариство) - це господарське товариство, що має статутний фонд, що складається з внесків учасників. Учасники несуть майнову відповідальність тільки в межах свого внеску. Як бачимо, учасник не відповідає своєю часткою в майні товариства за своїми особистими зобов’язаннями.
Але це не означає, що частка майна учасника взагалі недоторканна. Це, однак, свідчить про те, що якщо в учасника з’являються особисті борги (не пов’язані з діяльністю товариства), то кредитори накладають стягнення на його особисте майно. І тільки якщо цього майна виявиться недостатньо, кредитори можуть зажадати вилучення частки учасника з майна підприємства. Такий саме порядок застосовується у випадку карного переслідування учасника (конфіскація тощо).
Часто в назвах товариств з обмеженою відповідальністю використовується абревіатура з латинських букв - Ltd. Вона походить від англійського виразу "limited liability". Але її вживання нормативно не визначене і є необов’язковими. У визначенні товариства не зазначено мінімальну кількість його засновників. З терміну "товариство" випливає, що це дві та більше особи. (До речі, у російському, та й у законодавстві деяких інших країн, допускається створення товариства навіть однією особою).
Проте закон вимагає, щоб товариство обов’язково створювало ревізійну комісію з числа учасників товариства. Число членів комісії не може бути менше трьох чоловік. Таким чином, і мінімальна кількість засновників товариства також три особи. Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю не може складати менше 100 мінімальних зарплат (за станом на 1 грудня 1999 р. це складає 7400 гривень).
(Інвестиційні компанії, створені у формі ТОВ, повинні мати статутний фонд не менше 50 тис. мінімальних зарплат). У випадку незгоди учасника з виключенням, він може звернутися до суду. Суд може відновити його членство в товаристві, якщо встановить відсутність доказів невиконання учасником своїх зобов'язань або ж виявить, що не було одноголосності при ухваленні рішення.
Важливою рисою товариства є те, що учасник має право в будь-коли вийти з товариства. Для цього він повинен подати нотаріально завірену заяву.
При виході учасник має право: * одержати свою частку в статутному фонді; * одержати частину чистих активів товариства, пропорційну своїй частці (чисті активи - це вартість майна, що залишається в розпорядженні товариства після відрахування всіх боргів і зобов’язань); * одержати частину прибутку, отриманого товариством у поточному році до моменту виходу учасника. Виплата проводиться після затвердження річного звіту і протягом 12 місяців із дня виходу.
Вихід учасника призводить до зменшення статутного фонду, тому треба внести зміни в установчі документи і зареєструвати їх в органі реєстрації. При виході з товариства учасник може не забирати свою частку, а уступити її: * одному або декільком учасникам (за згодою інших учасників); * третій особі, якщо це не заборонено статутом (хоча учасники мають переважне право на придбання цієї частки); * самому товариству. Але в такому випадку товариство повинно передати її іншим учасникам або третій особі протягом року. У цей період розділ прибутку і голосування здійснюється без урахування частки, придбаної товариством.
Під передачею розуміється будь-який цивільно-правовий засіб відчуженості (купівля-продаж, міна, дарування). Передача частки оформляється договором (про продаж або передачу корпоративного права, частки). У випадку смерті учасника спадкоємці мають переважне право вступу в товариство як треті особи. Але товариство може і не прийняти спадкоємця в члени товариства. У цьому випадку йому видається частка спадкодавця.
Простота виходу, з одного боку, є перевагою ТОВ хоча, з іншого, одночасний вихід декількох засновників може призвести до розпаду товариства.
ТзОВ може складатися з двох і більше учасників. Закон не обмежує максимальну кількість його учасників, але практика діяльності подібних товариств свідчить, що число їх учасників не повинно перевищувати 50 осіб. В середньому ж кількість членів ТзОВ коливається від 2 до 5 осіб.