Основні фонди і виробнича потужність підприємства
1.Поняття, класифікація, облік і оцінка основних фондів (ОФ).
2.Види і показники зношення ОФ.
3.Амортизація необоротних активів підприємства.
4.Показники використання ОФ.
5.Поняття і розрахунок виробничої потужності і фактори, які на неї впливають.
1. Засоби виробництва, що знаходяться в розпорядженні п-ва і виражені у вартісній формі, складають його виробничі фонди. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні. Головною особливістю ОФ п-ва є специфічний характер перенесення своєї вартості на продукт. ОФ переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Другою особливістю ОФ є те, що вони використовуються у в-ві в незмінній натуральній формі.
ОФ – це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. В промисловості ОФ складають приблизно 80%.
За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди – це ті, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції – машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва – будівлі, споруди). Проте віднесення об’єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання – активна частина. У нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини).
Основні невиробничі фонди – це фонди, які знаходяться на балансі підприємства і призначені для обслуговування працівників.
Облік і оцінка необоротних активів здійснюється в натуральній і вар¬тісній грошовій формі.
Оцінка матеріальних необоротних активів в натуральних показниках використовується для розрахунку виробничих потужностей, складання ба¬лансів обладнання, для визначення рівня його використання і т. д.
Вихідним документом при цьому є паспорти робочих місць, устатку¬вання і підприємств в цілому.
Вартісна оцінка необоротних засобів здійснюється за первісною вар¬тістю або переоціненою вартістю.
Первісна вартість — це фактична сума коштів, витрачених на придбан¬ня або створення необоротних активів.
До первісної вартості необоротних активів включають такі витрати:
суми (без непрямих податків), що сплачують постачальники активів;
суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
суми ввізного мита;