Оборотні фонди і оборотні засоби п-ва
1.Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних засобів і оборотних фондів (Об.Ф).
2.Нормування оборотних засобів п-ва.
3.Оборотність оборотних засобів.
1. Оборотні фонди – це предмети праці, які приймають участь лише в одному виробничому періоді, за який повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою форму, розміри, фізичний чи хімічний стан.
Всі Об.Ф, які обслуговують процес в-ва, можна поділити на 2 групи:
1.Об.Ф у виробничих запасах – це сировина, матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, комплектуючі вироби, малоцінні і такі що швидко зношуються предмети (МШП);
2.Об.Ф у сфері в-ва – це незавершене в-во і витрати майбутніх періодів – витрати, пов’язані із підготовкою до в-ва нової техніки чи експлуатації шахт, свердловин, рудників.
До фондів обігу належать: готова продукція на складах, відвантажена і неоплачена продукція, грошові засоби і засоби в розрахунках.
Оборотні фонди і фонди обігу становлять оборотні засоби п-ва.
До ненормованих оборотних засобів належать:
1.відвантажена і неоплачена продукція;
2.грошові засоби;
3.засоби в розрахунках.
Всі інші оборотні засоби є нормованими.
Близько 85% із оборотних засобів – це Об.Ф, 15% - фонди обігу.
Нормовані оборотні засоби становлять приблизно 88%.
В промисловості приблизно 73% - це Об.Ф у виробничих запасах, 27% - у сфері в-ва.
Сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби приблизно становлять 55%, незавершене в-во – 22%, витрати майбутніх періодів – 5%.
Структура Об.Ф буде різною для різних галузей і п-в: вона обумовлюється тривалістю виробничих циклів, коефіцієнтом змінності, типом п-ва і трудомісткістю підготовки до використання (там, де вона висока, найбільшу питому вагу мають витрати майбутніх періодів).
Власні джерела оборотних засобів – це кошти, які виділяються п-ву при його створенні, а залучені – це кошти, одержані в кредит.
Прибуток – це основне джерело фінансування приросту оборотних засобів.
2. Нормування оборотних засобів може здійснюватися трьома методами:
1.аналітичний (досвідно-статистичний) Він передбачає проведення аналізу наявності товарно-матеріальних цінностей на п-ві, при якому коректуються їх фактичні запаси і вилучаються надлишкові непотрібні цінності.