ЗМІСТОВО-ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ)

На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

• відкриту офіційну інформацію;• вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

• конфіденційну інформацію, одержану способом несанкціоно¬ваного доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформа¬ційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

А. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюєть¬ся через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, що про¬вадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

В. Аналіз одержаної інформації, котрий включає всебічну об¬робку одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітичних робіт викону¬ються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізне¬су за допомогою різних методів моделювання.

Г. Захист інформаційного середовища підприємства (органі¬зації), що традиційно охоплює:

• заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислово¬го шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, пе¬реговорів, різної документації від несанкціонованого доступу за¬інтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

• збирання інформації про потенційних ініціаторів промисло¬вого шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

Д. Зовнішня інформаційна діяльність, котру спрямовують на створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства (організації) та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми через поширення про неї хибної інформації.

Екологічна складова

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання на¬ціональних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготов¬ляється. Підприємства-продуценти добровільно не будуть цього робити, бо такі заходи потребують додаткових витрат на очисні споруди та на відповідні ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушен¬ня національного екологічного законодавства.

Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприєм¬ства можна виразити у вигляді функції такого типу:

F(Z, Q, m) min, (3)

де Z — витрати на заходи для дотримання екологічних норм; Q — втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм; т — втрати від закриття для продукції підприємства ринків інших держав з більш жорсткими нормами екологічної чистоти товарів. При цьому індикаторами екологічної складової економічної без¬пеки є, з одного боку, нормативи граничне допустимої концент-рації шкідливих речовин, установлені національним законодавством, а з іншого — аналіз ефективності заходів для забезпечення такої екологічної складової.