Санаційна спроможність підприємства, порядок оголошення підприємства бакрутом

• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.

2. Порядок оголошення підприємства банкрутом

Згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність» підприємство, яке не виконало своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитів, оголошується неплатоспроможним. У такому разі банк зобов'язаний повідомити про це клієнта, його засновників та основних кредиторів, а також орган, який зареєстрував статут підприємства. Крім того, банк публікує оголошення про неплато¬спроможність даного суб'єкта господарювання в пресі.

До клієнта, оголошеного неплатоспроможним, банк може вжити таких заходів:

• вимагати дострокового погашення виданих кредитів та призу¬пинити надання нових позик;

• змінити черговість платежів;

• спрямувати безпосередньо на погашення простроченої забор¬гованості виручку клієнта від реалізації продукції;

• передати оперативне управління діяльністю підприємства ад¬міністрації, призначеній за участю банку;

• реорганізувати підприємство-боржник;

• ліквідувати підприємство-боржник та реалізувати заставлене майно.

У разі неповернення кредитів у строки, визначені кредитною угодою, банк, перед зверненням із заявою до арбітражного суду, може вимагати від боржника опрацювання конкретних заходів для фінансового оздо¬ровлення зі встановленням строків поліпшення його фінансового стану.Розглянувши запропонований план заходів, банк приймає рішення або продовжити ще на три місяці кредитні відносини із боржником, або, за браком перспектив погашення заборгованості, звернутися з письмовою заявою до арбітражного суду щодо порушення справи про банкрутство боржника. Заява банку щодо порушення справи про бан¬крутство оподатковується державним митом у розмірі п'яти міні¬мальних заробітних плат. Коли банк виступає в ролі санатора, його заява державним митом не обкладається.

Арбітражний суд визнає боржника банкрутом за відсутності про¬позицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами. У постанові про визнання боржника банкрутом арбітражний суд при¬значає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію) — представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду держа¬вного майна, якщо банкрутом є державне підприємство.

З моменту визнання боржника банкрутом:

• припиняється підприємницька діяльність боржника;

• до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й усі його майнові права та обов'язки;

• вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зо¬бов'язань банкрута;

• припиняється нарахування пені та відсотків на всі види забор¬гованості банкрута.

Суттєвим є те, що арбітражний суд на подання боржника, розпо¬рядника майна або кредиторів може визнати недійсною будь-яку операцію з продажу майна боржника, здійснену протягом трьох мі¬сяців до початку провадження справи про банкрутство, якщо її здій¬снено в інтересах зв'язаної з боржником особи. Крім того, може бу¬ти анульовано будь-яку угоду боржника щодо продажу майна чи прийняття боргових зобов'язань протягом одного року до початку провадження справи про банкрутство, якщо продаж майна здійсне¬но з метою приховування цього майна або несплати боргів, коли бо¬ржник в результаті угоди отримав набагато менше, ніж становить реальна ціна майна, а також тоді, коли боржник на момент укладан¬ня угоди вже був фактично неплатоспроможним чи став таким уна¬слідок виконання цієї угоди.