Управління затратами підприємства
Повна собівартість (дорівнює сумі загальновиробничої собівартості і 10 і 11 статей).
Відміність статей калькуляції від аналогічних елементів затрат полягає в тому що в першому випадку враховуються тільки затрати на данний виріб, а в другому, всі затрати підприємства незалежно від того, де і на які потреби вони були здійсненні.
4. Класифікація затрат підприємства за окремими ознаками.
Елементні затрати є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні затрати, ін.
Комплексні затрати є різнорідними за складом, охоплюють кілька елементів затрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішньовиробничого економічного управління (наприклад адміністративні затрати, затрати на збут).
Прямі затрати безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів продукції. Вони можуть бути розраховані прямо на фізичну одиницю виробу.
Непрямі затрати не можна безпосередньо визначити за окремим різновидом продукції, оскільки вони пов’язані з виготовленням різних виробів (наприклад, зарплата обслуговуючого управлінського персоналу, утримання та експлуатація засобів праці).
Правило визначення прямих та непрямих затрат: чи залишається будь-який вид затрат, якщо товар не буде вироблено.
Якщо так – це не прямі затрати.
Кошторис цехових затрат:
1. Зарплата апарату управління з відрахуваннями на соціальні потреби.
2. Утримання іншого цехового персоналу.
3. Амортизація будівель, споруд, інвентарю.
4. Утримання та поточний ремонт будівель, споруд, інвентарю.
5. Випробування, дослідження, раціоналізація, винахідництво.
6. Охорона праці.
7. Інші затрати.
Кошторис адміністративних затрат:
1. Зарплат апарату управління підприємством.
2. Затрати на відрядження.
3. Утримання іншого, не управлінського персоналу.
4. Амортизація основних фондів загальновиробничого призначення.
5. Утримання та поточний ремонт будівель, споруд, загальновиробничого призначення.