Механізм банкрутства в Україні

При порушенні справи про банкрутство суд затверджує кандидатуру запропонованого кредиторами арбітражного керуючого і починається процедура розпорядження майна. Задачею розпорядника майна, з одного боку, є не допущення розкрадання майна боржника, забезпечення його збереження, з іншої – аналіз фінансової, господарської, інвестиційної діяльності боржника і визначення ознак банкрутства. В період розпорядження майном директор, як правило, не відстороняється від посади, але в той же час без дозволу і підпису розпорядника майна він не може оформити значну майнову угоду, отримати кредит та здійснити деякі інші господарські заходи (п.13 ст.13 Закону). Так само органи управління боржника після призначення розпорядника мана не мають права здійснювати деякі дії (п.11 ст.13). Повноваження керівника або органу управління боржника можуть бути припинені, якщо вони не приймають заходів по забезпеченню збереження майна, створюються перешкоди для діяльності розпорядника або допускають інші порушення законодавства.

В обов’язки розпорядника майна входить також розгляд спільно з посадовими особами боржника заяв кредиторів, що надійшли після публікації оголошення про початок справи банкрутства, складання реєстру вимог кредиторів та скликання зборів кредиторів.

Із закінченням процедури розпорядження майна комітет кредиторів шляхом голосування вирішує питання про подальшу долю боржника. Приймаючи до уваги рішення комітету кредиторів і звіт розпорядника майна, суд вводить процедуру санації або визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Слід зауважити, що навіть у випадку, коли обрано санацію, її можна в будь-який момент перервати та розпочати процедуру ліквідації.

Санація може стати другим рятівним колом боржника. Вона запроваджується на строк до 12 місяців, але існує також можливість її подовження ще на 6 місяців (зокрема, для місцеутворювальних та небезпечних підприємств термін процедури санації може бути подовжений арбітражним судом до 10 років).

Проведення процедури санації доручається керуючому санацією. Із його призначенням повноваження органів управління, керівників підприємства-боржника припиняються. В триденний термін відбувається передача статутної та господарської документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей. Лише за згодою комітету кредиторів керуючий санацією укладає великі угоди. Він має право самостійно розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених законом, укладати від імені боржника мирову угоду та інші цивільно-правові угоди. Його завданням є розробка плану санації боржника (він повинен бути затверджений комітетом кредиторів) та його ефективна реалізація на практиці. За 15 днів до закінчення процедури санації керуючий санацією звітує про результати своєї роботи перед комітетом кредиторів. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить на розгляд комітету кредиторів одну з пропозицій:

-про припинення процедури санації в зв’язку відновленням платоспроможності боржника, а відтак і припинення провадження у справі про банкрутство;

-про укладання мирової угоди;

-про звернення в арбітражний суд з проханням про подовження терміну процедури санації;

-про звернення в арбітражний суд з проханням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в зв’язку з відсутністю ознак відновлення платоспроможності боржника.

Слід зауважити, що мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладання цієї угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів і вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладання угоди. Затвердження мирової угоди арбітражним судом є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. В той же час, за заявою будь-кого з кредиторів мирова угода може бути визнана недійсною, а відтак провадження у справі про банкрутство буде поновлено.Метою ліквідаційної процедури є спів розмірне задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Ця процедура завершує справу про банкрутство. У відповідності із ст.22 Закону строк ліквідаційної процедури не повинен перевищувати 12 місяців (можливе подовження строку на 6 місяців). Проведення процедури ліквідації доручається ліквідатору. Йому на протязі трьох днів з дня його призначення передається бухгалтерська та інша документація банкрута, штампи, печатки, матеріальні та інші цінності. До нього переходять права керівника (органів керування) юридичної особи – банкрута. Ліквідатор наділений наступними повноваженнями: