Поняття банкрутства Суб'єкти банкрутства
Статті АПК, що визначають рух процесу (статті 62, 63, 79 - 81), застосовуються у провадженні зі справ про банкрутство з ураху-ванням змісту процесуального режиму цієї категорії справ.
Тому Арбітражні суди у процесуальних документах повинні по-силатися як на відповідні статті АПК, так і на пункти цього роз'яснення.
Провадження у справах про банкрутство складається з про-цедур встановлення факту неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли справа порушується за заявою кредитора), виявлення усіх можливих кредиторів і санаторів, санації (коли остання можлива) або ви-знання боржника банкрутом. Останнім етапом провадження є процедура задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідації майнових активів банкрута. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника.
Згідно зі статтею 15 АПК справи про банкрутство розгля-даються Арбітражними судами Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем знаходження боржника, яке визначається місцезнаходженням його постійно діючого органу (стаття 30 Цивільного кодексу України, далі - ЦК).
У разі непідсудності справи про банкрутство даному Арбіт-ражному суду останній надсилає матеріали справи за встанов-леною підсудністю відповідно до вимог статті 17 АПК.
Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону підставою для порушення Ар-бітражним судом справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.
У відповідності з пунктом 2 статті 121 Конституції України та пунктом 6 частини другої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурори також мають право звертатись до Арбітражного суду із заявами в інтересах громадян і держави в порядку, передбаченому Законом. Повноваження прокурора визначаються статтею 29 АПК.Сторонами у справах про банкрутство є кредитори, а у випа-дках, передбачених статтею 11 Закону, - збори або комітет креди-торів і боржник (після винесення постанови в порядку, передба-ченому статтею 13 Закону, боржник набуває статусу банкрута).
Порушуючи справу про банкрутство за заявою кредитора, Арбітражний суд повинен виходити з такого.
Кредиторами, що мають право порушити справу про банк-рутство, можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, котрі мають підтверджені належними документами майнові вимоги до бо-ржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпе-чені заставою. Зазначені документи повинні свідчити про те, що бор-жник неспроможний задовольнити протягом одного місяця визнані ним претензійні вимоги або сплатити борг за виконавчими докумен-тами.
Кредитор повинен подати як доказ неплатоспроможності бор-жника копію неоплаченого розрахункового документа про безспірне стягнення коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника з довідкою банку, який здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника, про те, що цей документ вміщений до картотеки на окремий позабалансовий рахунок 9929 "Розрахункові документи обов'язкові до сплати" (далі - картотека). Довідка бан-ківської установи повинна зазначати дату, з якої розрахунковий доку-мент вміщений до картотеки. Відповідно до Інструкції 7 "Про безготі-вкові розрахунки в господарському обороті України", затвердже-ної постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 та Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, за-твердженого постановою Правління Національного банку України від 21.03.96 N 65, розрахункові документи, враховані у картотеці, свідчать про наявність, неоплатність та безспірність боргу, а дата вміщення розрахункового документа до картотеки визначає початок перебігу строку неплатоспроможності боржника.
Кредитор має право звернутись до Арбітражного суду з відпо-відною заявою після закінчення одного місяця з дня вміщення його розрахункового документа про безспірне стягнення коштів до картотеки.
Кредитор, чия вимога забезпечена заставою, має право звер-нутись з заявою про порушення справи про банкрутство в частині ви-мог, незабезпечених заставою, або якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.