Особливості митного регулювання при здійсненні експортно-імпортних операцій

Митне оформлення - це сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі (в тому числі за умов тимчасового ввезення чи тимчасового вивезення) товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Воно здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням засобів державного регулювання ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

При цьому під товарами розуміють будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, в тому числі продукцію, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи , які ?

об’єктом купівлі-продажу або обміну. Майном вважаються будь-які переміщувані через митний кордон предмети, продукція, що належать суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності і не призначені, для купівлі-продажу.

Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларування. Декларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів і про самі товари та інші предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення. Декларування здійснюється безпосередньо власником або на підставі договору іншими підприємствами, що допущені митницею до декларування. Підприємства допускаються митницею до декларування на підставі свідоцтва про визнання їх як декларантів.

В СРСР вантажну, митну декларацію (ВМД) вперше почали застосовувати з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщують через митний кордон України.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб’єкт ЗЕД повинен пройти на митниці процедуру акредитації. На митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

• облікова картка суб’єкта ЗЕД;

• свідоцтво про державну реєстрацію;

• свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

• статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

• довідку обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

• довідку про декларування валютних цінностей, завірену печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Після отримання облікової картки суб’єкта ЗЕД підприємства можуть декларувати вантажі. Товари або майно, вартість яких перевищує 100 дол. СІЛА, декларуються митницею за умови наявності відомостей'Про нього у вантажній митній декларації. На товари, вартість яких нижча 100 дол. США, ВМД не заповнюється. Такий товар декларується на підставі відомостей про них в супровідних та інших документах.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим у відповідності до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Вона містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, прЬ відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов’язкових платежів. Декларація виконує також обліково-статистичну та правоохоронну функції.Крім класичної ВМД існує два різновиди ВМД: попередня і загальна. Якщо на момент надходження транспортних засобів, товарів та інших предметів подання належним чином оформленої ВМД з об’єктивних причин неможливе, оформлюється попередня ВМД і здійснюється випуск вантажів у вільне використання під зобов'язання керівника підприємства про подання ВМД, оформленої за правилами, у термін до 10 днів. При регулярному переміщенні через митний кордон тією самою особою однорідних товарів за одним контрактом в незмінному режимі видається загальна ВМД, що діє впродовж місяця. Після закінчення термінів подається ВМД, оформлена в повному обсязі, на вантаж, випущений у вільне використання за повний період або в рахунок цих ВМД.