Лізинг як форма фінансування інвестиційних проектів

Чинне законодавство України дозволяє здійснювати міжнарод¬ний лізинг. Останній реалізується суб'єктами лізингу, які перебува¬ють під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове май¬но чи платежі перетинають державні кордони. Інакше кажучи, суб'єктами міжнародного лізингу завжди є інвестори інших країн. Це дає змогу вітчизняним підприємствам (організаціям) оновлювати свою технічну базу за рахунок конкурентоспроможного ус¬таткування, транспортних та інших засобів праці зарубіжного по¬ходження.Сервісний лізинг зазвичай застосовується за умови придбан¬ня на лізингових засадах складної техніки або такої, що зазнає швидкого техніко-економічного старіння (наприклад, комп'ютер¬но-обчислювальна та розмножувальна техніка, транспортні за¬соби тощо).

Суть зворотного лізингу було розглянуто вище. Відповідно до чинного законодавства (Закон України «Про лізинг») його було на¬звано формою внутрішнього лізингу. Проте з наукового погляду (за характером лізингових операцій) його коректніше буде вважа¬ти одним із видів лізингу.

Організаційно-правові основи.Організаційно-правові основи здійснення лізин¬гових операцій базуються на чинному законо¬давстві (Законі України «Про лізинг» та інших

нормативно-правових актах України), а також на укладених відпо¬відно до цих активів договорах про лізинг (крім відносин, урегу¬льованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державного майна). Основною правовою формою регулювання взаємовідносин між суб'єктами лізингу є договір (угода), що укладається між ними.

Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю продавця об'єкта лізингу, лізингодавця та лізингоодержувача або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Строки договору лізингу визначаються за домовленістю сторін.

Важливе значення для організації діяльності всіх суб'єктів лізин¬гу мають чітко визначені умови відповідного договору. Найістотніші з них такі:

найменування сторін;

об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;

термін, на який укладається договір лізингу;

розмір, склад і графік сплати лізингових платежів, умови їхньо¬го перегляду;

умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законо¬давством України;

умови повернення об'єкта лізингу за банкрутства лізингоодержувача;

умови страхування об'єкта лізингу та його реєстрації;

умови експлуатації й технічного обслуговування, ремонту та модернізації об'єкта лізингу, а також надання інформації щодо його технічного стану;

умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закін¬чення дії договору та дострокового розірвання договору лізингу;

відповідальність сторін (суб'єктів лізингу);

дата і місце укладення договору.

Чинне законодавство України чітко визначає права та обов’язки лізингодавців і лізингоодержувачів.

Лізингодавець має право: