Інвестиції, їх види і характеристика
власність земельних ділянок; роботи по глибокому вдувальному бурінню на нафту, газ і термальну воду;
проектні роботи; науково-дослідні роботи; вартість придбаних патентів і ліцензій; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються, власність нетитульних тимчасових споруд, необхідних при 'ізіяцтві виробничих об'єктів тощо.
Рис. 1. Пересічна елементио-технологічна і відтворювальна структура капітальних вкладень на підприємствах різних галузей промисловості України.
Планування капітальних вкладень, джерела їх фінансування.
Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування. Процес планування (прогнозування) капітальних вкладень на підприємствах охоплює два послідовно здійснюваних етапи: перший обчислення необхідного обсягу реальних (виробничих) тицій на розрахунковий період (рік, декілька років); m — визначення конкретних джерел фінансування іалу. Кожний з цих етапів вимагає окремого •тлення. Масштабність і складність розрахунків на першому і залежать від можливих варіантів конкретної комічної ситуації на ринку і підприємстві. Такими .нтами можуть бути: 1) за кількісними і якісними •ктеристиками виготовлюваної і пропонованої для ,ажу продукції попит ринку задовольняється повністю, не потребує збільшення обсягу її виробництва на відному підприємстві; 2) продукція підприємства за то і цінами користується зростаючим попитом на ринку; зництво і трудовий колектив з метою одержання аного приросту прибутку зацікавлені у відповідному яшенні обсягу її виробництва шляхом введення в дію яткових виробничих потужностей; 3) має місце різке •шення попиту ринку на пропоновану для продажу на продукцію, що втратила конкурентоспроможність за техніко-економічними показниками; за цієї умови »іство мусить модернізувати її або ж терміново вати виробництво нової продукції, здатної конкурувати на ринку товарів.
За першим Варіантом має здійснюватись лише просте відтворення основних фондів переважно за рахунок амортизаційних відрахувань. У цьому випадку розрахункова процедура обмежується визначенням акумульованої суми амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів та її порівняння з потребою капіталу для заміни застарілих видів устаткування сучасними досконалішими їх моделями. Необхідний для цієї мети розмір капіталу (грошових коштів) обчислюється на основі інформації про потребу нового устаткування у фізичних одиницях та існуючі індивідуальні ціни на нього. При цьому повинні бути враховані вартість монтажу (встановлення) нової техніки і капітальний доход від реалізації машин та інших засобів праці, що вибувають з експлуатації.
Другий варіант передбачає здійснення розширеного відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощування до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за попередньо розробленим проектом.
Такий варіант збільшення виробничих можливостей підприємства зумовлює необхідність ретельного складання програми (плану) його технічного переозброєння і реконструкції (розширення). Розробці програм (плану) повинні передувати аналіз і оцінка техніко-економічного і організаційного рівня виробництва за системою показників, яка охоплює такі їх основні групи: технічна оснащеність виробництва і технічний рівень устаткування; відповідність застосовування технологій сучасним вимогам; технічний рівень і якість продукції; рівень організації виробництва.
Програма (план) складається звичайно за розділами:1) зведені техніко-економічні показники (приріст виробничої потужності і обсягу товарної продукції; підвищення рівня механізації (автоматизації) виробництва; зростання продуктивності праці; економія енергетичних і матеріальних ресурсів; загальна сума капітальних вкладень); 2) заходи по окремих напрямках техніко-технологічного і організаційного розвитку (впровадження прогресивної технології, механізація і автоматизація виробництва, модернізація діючого устаткування, удосконалення організації виробництва і управління) з визначенням по кожному з них приросту виробничої потужності та інших економічних показників;
3) потреба в устаткуванні (вітчизняне, у тому числі виготовлене власними силами; імпортне; типові вузли для модернізації діючого устаткування.
Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень за цим варіантом економічної ситуації використовують залежно від стадії планування два методи: