Оборотні кошти підприємств

Оборотні кошти підприємств різних галузей народного господарства країни становлять значну частину її національного багатства. Якщо підприємство, галузь і в цілому народне господарство країни забезпечене нормованими оборотними коштами, то нормально здійснюються взаєморозрахунки між підприємствами і державними податковими службами, не допускається понадпланова дебіторська і кредиторська заборгованість, всі платежі, передбачені планом, здійснюються вчасно. Тому держава в цілому повинна постійно контролювати наявність оборотних коштів і в разі їх недостатньої кількості пропонувати і надавати кредити на їх поповнення при помірних відсоткових ставках за низ.

У виробничій сфері понад 80% загальної суми оборотних коштів зосереджені в запасах товарно-матеріальний цінностей. Раціональне й економічне використання матеріальних оборотних коштів, які обслуговують безпосередньо виробництво й обіг різноманітних товарів, має велике народногосподарське значення.

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів п-ва визначається як різниця між сумою підсумку І розділу балансу Ф.1. та рядка 520 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1. та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші поза оборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (ПБ02) «Баланс», що затверджене наказом Міністерство фінансів України від 31.03.93 р. № 87 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. № 391/3684, наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку «розділу І пасиву балансу Ф.1», «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу (рядок 080).

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні активи» (рядок 080). Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого п-ва, інших п-в, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути6 погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємства за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання: несвоєчасне фінансування приросту норматив у оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв’язку зі значним підвищенням цін у результатів інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів показ визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету, безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції. Але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом – явище в господарській діяльності п-в досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних переодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні п-ва (кр.в.). Цей показник визначається як відношення, вартості оборотних коштів до вартості майна п-ва: