Населення і трудові ресурси України

Механічний рух — це є процес зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання. Проте механічний рух або міграція мають глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.

Незважаючи на різноманіття форм трудової міграції, процеси її поступово згасають, при цьому спостерігається тенденція до зниження обсягів як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій (див. табл. 6 на с. 26).

Баланс трудових ресурсів

(середньорічна чисельність, тис. чол.)

Встановлено, що для сучасних міграцій населення нашої держави характерною є зміна спрямованості та інтенсивності як внутрішніх, так і зовнішніх міграційних потоків. Аналіз засвідчує, що наймасовішими щодо в'їзду іммігрантів в Україну були 1991-1992 pp., коли прибуло 1 млн 28,8 тис. чол. Високою масовістю імміграційних потоків відзначався і 1993 р. (чисельність прибулих склала 341,2 тис. чол.). Починаючи з 1994р. чисельність іммігрантів щорічно скорочувалася, причому в 2002 р. вже було на 145 тис. чол. менше порівняно з 1993 р., а в наступних 1995-1998 pp. вона щорічно зменшувалася в середньому на 28 тис. чол. У 1999 р. чисельність прибулих іммігрантів в Україну становила 65,8 тис. чол., що було в 8,1 раза менше, ніж у 1992 р.

У той же час зростає чисельність наших громадян за кордоном. Так, за даними голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці В. Гошовського, на 1 січня 2002 р. більш як 150 тис. українських громадян працювали в Італії, більш 100 тис. — в Чехії та Словаччині, 25 тис. — в Португалії.

За словами Н. Карпачової — уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, — тільки за півроку 2002 р. з України виїхало з різних причин приблизно 6 млн громадян, з них майже 5 млн — в пошуках роботи як легальної, так і нелегальної .

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупність мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік. Отже:

вм = п + в.

Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Am = Π - В.

Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною в'їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п'ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших-старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15-29 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції.

Урахування впливу міграції на чисельність та статево-вікову структуру населення є дуже важливим, оскільки міграційні потоки впливають на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів.

Для забезпечення цілісності управління міграційними процесами М. Д. Романюком запропонована національна модель управління, за допомогою якої можна ефективно регулювати міграційний рух населення (див. схему 6 на с. 28-29).

Список використаної літератури: